метис

Коли приходить думка взяти собаку додому, ми починаємо вибирати породу майбутнього вихованця, виходячи з нашого способу життя та бажань: хтось багато подорожує і ніколи не сидить на місці. Комусь потрібен вірний охоронець та захисник двору чи квартири. А є такі, хто мріє про милого, доброго друга, з яким можна, закутавшись у затишний плед, відпочити після важкого робочого дня. Вивчивши різні породи і для чого вони були виведені, людина може залишатися абсолютно впевненою в тому, що породисте цуценя, яке він узяв у перевірених заводчиків, точно зможе вписатися в ритм свого нового господаря.

метис

Але іноді все відбувається зовсім не так. Буває, що люди вибирають собі собаку не за її робочими якостями, характером і темпераментом, а під впливом стереотипів, що склалися, про деякі породи, на кшталт: “найрозумніша”, “природжений охоронець”, “найкраща нянька для дітей” і так далі. Або звертаючи увагу лише на зовнішній вигляд тварини. І, що найгірше, коли собака потрапляє до своєї нової родини, у вигляді подарунка. Наче якусь річ, маленьке цуценя вручають його новоспеченим господарям, які могли бути просто не готовими до такої великої відповідальності.

І тоді, справді гарна, але енергійна і така, що потребує надто багато уваги від людини, хаскі; вірна, віддана німецька вівчарка, яка кидається захищати свого господаря від усіх, навіть від маленької дитини; добрий лабрадор, велелюбний настільки, що тягне повідець до всіх зустрічних людей і собак, виявляється зовсім один на вулиці просто тому, що його господарі не були готові до “несподіваних” труднощів.

На жаль, такі випадки, коли люди, не впоравшись із відповідальністю, викидають домашніх тварин, зовсім не рідкість. Все це призводить до того, що на вулицях міста ми можемо спостерігати величезну кількість бродячих собак усіх мастей, розмірів і ступеня кудлатості, в крові яких змішані всілякі породи, і часом дуже важко визначити точно, яких саме. Тому їх називають метисами або просто безпородними.

Доля таких собак рідко буває щасливою. Хтось так і проживає все життя на вулиці, перебуваючи у безкінечному пошуку теплої, безпечної ночівлі. Комусь щастить трохи більше: їх знаходять волонтери і призначають у притулки, де є невеликий шанс знайти ту саму, свою людину, яка любитиме і піклуватиметься про нового друга.

Але місця в притулках з кожним днем ​​стає все менше, а бездомних собак все більше і багато хто продовжує блукати дворами будинків у пошуках чогось їстівного, через що часто натикаються на отруєну їжу, підкинуту людиною. У такий жахливий спосіб дуже жорстокі люди, які намагаються по-своєму “вирішити” проблему бродячих собак, і, нерідко, від цього страждають найбільше, якраз таки, домашні улюбленці, які мають господарів.

Важко повірити, що такі речі трапляються насправді, але, на жаль, це сумна правда. Багато небайдужих не змогли залишатися осторонь, і почали намагатися знайти вихід із ситуації. І знайшли. Тепер все більше людей починають віддавати перевагу саме безпородним собакам, наприклад, беруть їх із вулиці, забирають із перетримок чи притулків. На вулицях дуже часто доводиться спостерігати собак невизначеної породи, але які вже не блукають самих по собі, а тих, що весело скачуть, на повідку і в гарному нашийнику поруч зі своїм новим господарем.

На наших дресмайданчиках ми теж відчули популярність саме такої “породи” собак. Більшість людей, які взяли собаку з притулку чи вулиці, відрізняються величезним почуттям відповідальності та обов’язково намагаються звернутися до кінолога за допомогою у вихованні.

Тепер рідко яка група Курсу для цуценят чи слухняності обходиться, без, як їх називають у народі, “двортер’єрів”. А іноді буває так, що всі собаки в групі, які прийшли до нас до клубу на дресирування, різномасні та поєднують у собі риси одразу кількох порід одночасно.

Що відрізняє таких собак від інших? Вони всі різні, і ніколи не можна зустріти двох однакових безпородних хвостатих ні на вигляд, ні за характером. Беручи цуценя або вже дорослого собаку-метиса, людина отримує, мабуть, найунікальнішого за зовнішністю вихованця у всьому світі. А через те, що в ньому можуть поєднуватися риси характеру всіляких порід, вони здатні стати будь-ким: охоронцем, компаньйоном, рятувальником.

Більшість метисів чудово піддаються дресируванню, вони чудово мотивовані як на їжу, так і на іграшку, що значно спрощує навчання базовим навичкам і командам для комфортного проживання в місті та соціумі. Вони також успішно беруть участь у змаганнях у будь-яких видах кінологічного спорту: від слухняності та захисту до аджиліту та фрістайлу. Головне, щоб була схильність до того чи іншого виду діяльності.

Притаманна дворняжкам особливість, поєднання в собі відразу кілька порід, йде їм і в плюс, і мінус. У той час, коли точно знаючи породу, ми можемо говорити який, приблизно, з цуценя виросте собака розміром, характерами та робочими якостями, то з безпородними так зробити не вийде.

Людина ніколи не зможе бути впевненою, які особливості характеру, якої породи собак виявляться саме у його маленького цуценята-метиса. Тому варто бути готовими до всього: до підбирання із землі всього їстівного та не дуже; до недовіри до сторонніх або, навпаки, зайвої велелюбності; підвищеної активності або флегматичності і небажанні вкотре підняти лапу. Список можна продовжувати нескінченно. Але з цим усім можна впоратися і не допустити небажаної поведінки, приділяючи достатню кількість часу вихованню та дресирування собаки.

Що набагато складніше виправити, то це психологічні проблеми собаки, з якими до нас на дресровочний майданчик, найчастіше приходять саме господарі метисів. І це не дивно. Багато тварин були врятовані волонтерами та звичайними людьми просто із жахливих умов. До того, як потрапити до свого постійного господаря, такі собаки часто переживали зраду та агресію з боку людини, піддавалися тривалому інтенсивному стресу, що слугує виникненню психологічних травм та страхів, які вирішити часом буває дуже важко, а іноді відлуння цих проблем залишаються з собакою на все її життя.

Тому ви повинні завжди пам’ятати, що коли берете собаку, особливо дорослого, з притулку або підбираєте з вулиці, є можливість зіткнутися з такими проблемами, які допоможе вирішити лише грамотний фахівець і виключно завдяки виявленому терпінню, любові та ласці господаря. Просто не тягніть зі зверненням до інструктора-кінолога, якщо не упевнені у своїх силах, і, неважливо, дорослий собака або зовсім ще малюк. На вас лежить подвійна відповідальність за вихованця – подбати про нього і постаратися повернути йому впевненість у собі і в істотах, які його оточують, але якщо все зробити правильно, такий собака стане вашим вірним і надійним другом.

 

Leave your comment