Кожен сучасний власник собаки має величезний набір собачих речей: повідці, нашийники, шлейки, іграшки, лежанки, одяг і тд. У деяких для цього навіть відведена окрема шафа. У цій статті ми хочемо розповісти про вибір базової амуніції для собак. Довкола цієї теми регулярно виникають нові тренди у трактуванні понять комфорту та зручності, функціональності та доцільності. Давайте детальніше розберемо основні види амуніції та її застосування у житті собаки.
Нашийник
Нашийники ділять на кілька видів згідно з їх призначенням: прогулянкові, для дресирування, коригувальні, декоративні. Ця амуніція доступна з різних матеріалів, таких як нейлон, шкіра, біотан, брезент, паракорд, метал тощо. Фурнітура теж є різна, представлена у вигляді застібок-фастексів або звичайних ремінців, ланцюжків, гумок, липучок та іншого.
Найважливішим елементом нашийника є кільце, до якого пристібається повідець. Для собак будь-якого розміру краще вибирати варені кільця. Це означає, що дріт не просто стягнутий у зімкнене кільце, але сам стик двох кінців цього об’єкта з’єднаний спеціальним способом – розігріванням до високих температур, зварений. Таке кільце здатне витримати будь-які навантаження та різкі ривки, що забезпечує безпеку тварини в екстрених ситуаціях.
Звертайте увагу на місце розташування кільця. Воно не повинно знаходитись навпроти застібки, інакше при натягуванні пристебнутого повідця, гортань собаки упиратиметься в конструкцію застібки нашийника, а не на м’яку стропу.
Вибираючи матеріал нашийника, враховуйте, що шкіряні та деякі плетені нашийники з часом тягнуться і збільшуються в об’ємі. Одного разу собака може просто вислизнути з такого нашийника. Щоб запобігти нещасному випадку, періодично перевіряйте щільність прилягання нашийника до шиї собаки. Шкіряні нашийники дуже дбайливі до шерсті собаки, тому вони ідеально підходять для пухнастих порід.
Брезентові та тканинні нашийники – відмінний вибір для цуценят. Демократичні за ціною, швидко зношуються, швидко брудняться, і швидко стають замалі для вихованця.
Біотанові нашийники повинні бути м’якими, щоб не стирати шерсть собаки.
Металеві ланцюжки мають бути з якісно обробленого металу, щоб не залишати непривабливий сірий слід на шиї тварини.
Найпростіший варіант застібки для нашийника – ремінь. Надійно фіксує, але не дуже зручний для повсякденного використання двічі-тричі на день.
Застібки “фастекс” дуже зручні, швидко застібаються, швидко розстібаються, але є нюанси. По-перше, матеріал фастекса має бути надійним, зміцнений пластик чи метал. Звичайні пластикові фастекси часто ламаються в невідповідний момент. Не менш важлива конструкція фастекса, надто прості варіанти часто відкриваються самі по собі від найменшого дотику, і наш собака вже бігає без нашийника.
Вибираючи розмір нашийника, орієнтуємося на конкретну собаку. Добре, якщо амуніцію перед покупкою можна поміряти або хоча б звіритися з рекомендованими промірами від виробника. Правильно підібраний нашийник повинен сидіти досить щільно, не сковзати через вуха, але й не давити. Проміжку в один-два пальці між шиєю та нашийником буде достатньо, щоб переконатися у комфорті спорядження. Це не стосується декоративних нашийників та ланцюгів, місія яких – лише прикрасити собаку та порадувати господаря.
Окрім фурнітури та матеріалу, відрізняються нашийники завширшки, і часто для певних порід вибирають певну форму. Наприклад, шийник-«оселедець» рекомендований для собак з тонкою і довгою шиєю, таких як басенджі, такси, левретки, вижли.
Широкі нашийники зручні для робочих собак, де натяг повідця є елементом процесу вивчання деяких навичок, підняття драйву тварини.
Нашийники з ручкою більше підходять для собак великих і гігантських порід, наприклад, доги, ньюфаундленди, зенненхунди і т.д. Щоб не брати повідець біля карабіна, можна взяти за ручку у потрібний момент. Але варто розуміти, що нашийник з ручкою не призначений для постійного водіння собаки таким чином.
Будь-які прикраси на нашийнику, стрази, шипи, інші додаткові елементи декору при активному використанні, наприклад, в іграх з іншими собаками, мають властивість відвалюватися. Для збереження нашийника та безпеки гравців рекомендуємо знімати зайве спорядження з собаки перед початком гри. Порада не стосується адресника, який завжди має бути на собаці, який гуляє без повідця. Обов’язково вказуйте кілька телефонних номерів, щоб дати більше шансів загубленцю повернутися додому при нещасному випадку.
Парфорси або строгі нашийники, нашийники-зашморги, напівзашморги, ривкові ланцюги – коригуюча амуніція, яка може використовуватися тільки в рамках процесу дресирування, короткочасно, для вирішення вузькоспеціалізованих проблем так званої корекції поведінки. У невмілих руках такі інструменти можуть лише призвести до травм тварини, фізичних та психологічних. Не намагайтеся використовувати таке спорядження по відеороликах.
Звертайтеся по допомогу щодо корекції поведінки собаки до професійних кінологів. Справжній фахівець зможе знайти причини ситуації, що склалася, підібрати кілька варіантів методик для вирішення проблеми, не вдаючись до спеціалізованого спорядження. Тільки досвідчений кінолог докладно розповість, як правильно коригувати поведінку собаки, пояснить і навчить правильно користуватися необхідним для вашого випадку спорядженням.
Жахливі ситуації можуть виникати при використанні спеціального спорядження, що коригує, на прогулянках. Наприклад, поєднання суворого нашийника з рулеткою – гримуча суміш. Це досить небезпечно, і заплутує собаку, адже рулетка весь час перебуває у натягнутому положенні, а суворий нашийник одягнений, щоб тварина не могла тягнути. Також багато механічних травм, від різких ударів до зламаних зубів, ризикує отримати собака, якщо строгий нашийник вільно бовтається на шиї тварини. Вкрай небезпечно відпускати собаку грати з іншими в строгачах або ланцюжках, що провисають. Другий собака ризикує зачепитися і заплутатися в нашийнику партнера по грі. Тривале та неправильне використання парфорсу призводить до того, що шкіра шиї грубіє, і згодом собака продовжує тягнути повідець, як і раніше, звикаючи до перманентного травмування. Страшні історії про те, як шипи парфорсу буквально вростають у шкіру нещасного собаки, може розповісти ваш ветеринарний лікар із особистого досвіду.
Електронний нашийник або ЕШН. Згідно з інструкцією – практично ідеальний пульт дистанційного керування собакою. Однак, у невмілих руках може наробити багато бід, від чого так багато гнівних відгуків та страшних історій про собак «на електро».
Справді, некоректне застосування електричних сигналів може налякати тварину, а надто сильний вплив навіть покалічити. Сильно збудливі собаки часто реагують на такий вплив навіть агресією, спричиненою болем та страхом.
Використовувати ЕШН слід лише за рекомендацією дійсного досвідченого кінолога, який пояснить усі тонкощі застосування даного девайсу.
У нашому досвіді є чудові приклади виховання глухих собак за допомогою ЕШН, де у якості позитивного підкріплення використовується вібро режим. У відповідь на віддалений дотик нашийником до собаки, той починав шукати візуальний контакт із господарем. По суті, це те ж безконфліктне дресирування та клікер тренінг в одному. Чудове перетворення безпорадного собаки на тварину, що вільно гуляє без повідця – найкращий доказ того, що повністю відкидати ЕШН не варто.
Останнім часом популярності набирають нашийники, що світяться. Можемо сказати, що це справді хороший дивайс під час прогулянок у темний час доби. Намагайтеся використовувати режим постійного свічення, без миготіння та переливів. Шалене мерехтіння у фоні може нервувати не тільки людей, а й саму тварину, яка до того ж ніяк не може вплинути на це джерело подразнення.
Залишаючи собаку без нагляду, вдома або у вольєрі, рекомендується знімати нашийник та будь-яку іншу амуніцію. Так ви забезпечите збереження шерсті, а головне – безпеку собаки, який не зможе ненароком зачепитися амуніцією і завдати шкоди собі та вашому майну.
Шлея
Постійним конкурентом нашийника є шлейка. Усю різноманітність цього аксесуару можна розділити на дві великі групи: звичайні побутові прогулянкові та спеціалізовані під різні види роботи із собаками.
Спеціалізовані шлейки використовують для їздових собак у таких видах спорту:
• Перегони собачих упряжок з нартами на різні дистанції
• Пулка – гонки лижників із собаками, запряженими в пулку (маленькі сани між лижником та собакою)
• Скиджоринг – гонки лижників із собаками
• Перегони собачих упряжок з картками (спеціальні візки)
• Байкджорінг — гонки велосипедистів із собакою
• Канікрос — гонки бігунів із собакою
Для звичайних прогулянок такі шлейки не найзручніший варіант. У них занадто багато строп, через що затягується процес надягання, вони підігнані саме для бігу і не розраховані на абсолютно вільні рухи в різні боки, як це буває на прогулянці.
У тяглових видах спорту, таких як вейтпулінг – переміщення великої ваги собакою, шлейка повинна допомагати собаці правильно розподіляти зусилля по всьому корпусу та страхувати перед травмами на стартовому ривку. Коли собака докладає максимум зусиль, щоб зрушити вантаж із мертвої точки, шлейка має підтримувати корпус, ніде не тиснути і не сковувати рухи. Аналогічні шлейки підійдуть для побутового використання, якщо ви любите навантажувати собаку катанням дитячих санчат або займаєтеся дог-фітнесом і «розкачуєте» мускулатуру собаки.
Для занять курсу «Захисна служба» ми також застосовуємо шлейки зі специфічним функціоналом. Шлея для роботи із захисту повинна забезпечувати свободу рухів собаки, і при цьому страхувати від падіння на спину після випаду у бік помічника в захисному костюмі. Саме тому шлея для роботи в захисному розділі повинна закінчуватися в районі останнього ребра собаки, і саме там кріпиться кільце для пристібування до прив’язі.
Прогулянкові шлейки зазвичай використовують для собак, які затято тягнуть повідець, травмуючи свою шию та внутрішні органи. Однак, такий варіант вирішення проблеми, особливо з собаками середнього та великого розміру, не допомагає власникам почати насолоджуватися комфортною прогулянкою зі своїм вихованцем.
Рекомендуємо не затягувати момент початку занять із цуценям, і з перших днів привчати до правильної поведінки на вулиці, зокрема на повідку. Якщо відео з Інтернету не допомагають, негайно звертайтеся до фахівця з дресирування, досвідченого інструктора-кінолога, який навчить вас і вашого вихованця базовим навичкам слухняності, у тому числі командам «Поруч» та «До мене», витримці, правилам безпечного використання амуніції, підбере методи дресирування, які допоможуть вирішити ваші проблеми та налагодити контакт із собакою.
Серед побутових прогулянкових шлей слід віддавати перевагу Н- або Y-подібним шлейкам. Це одна й та сама шлея, просто ракурс погляду на шлейку впливає на назву. Якщо дивитися на собаку попереду, ми бачимо англійську букву Y, якщо ж зняти амуніцію з собаки і подивитися збоку, ми побачимо букву Н. Кільце для карабіна розташоване ближче до крупу. Підійде для різних розмірів собак.
Так виглядає дійсно зручна шлейка
Шлея-петля більше підійде маленьким породам собак. Кріплення є двома кільцями, які кріпляться на лопатках тварини.
Шлея-жилетка – поєднує в собі одяг та амуніцію. В основному використовують для цуценят чи маленьких собак.
Шлея «анти-ривок» має кільце для кріплення карабіну на грудях у собаки. Не зважаючи на гучну назву, ця амуніція не допоможе вирішити проблему натягу повідця. Якщо господар іде за собакою, а вона тягне вперед, собака йтиме боком, що може призвести до різноманітних травм.
Вибирати шлею слід разом із собакою, підганяючи під розмір саме вашого вихованця. З занадто вільної шлейки собака легко вивернеться і втече, а в занадто щільній братиме участь дискомфорт, що негативно позначиться і на здоров’ї, і на поведінці тварини.
Основні моменти, на які слід звернути увагу під час використання шлейки:
– шлея не повинна сковувати рухи собаки
– плечовий пояс не повинен бути перетягнутий стропою, передні ремінці повинні упиратися в передпліччя
– задні ремені повинні знаходитись на відстані від ліктів, щоб не натирати шкіру за передніми лапами
– застібки повинні бути надійними і такої конструкції, яка не розстебнеться мимоволі від дотику до сторонніх об’єктів на прогулянці
– собака не повинен залишатися в шлейці без нагляду власника, тому що може зачепитися за щось і нашкодити собі, вибираючись із пастки
Ось так виглядаюсь шлеї, що так насправді не дають собаці можливості нормально рухатися
Повідець
Повідець – обов’язкове спорядження для собаки в місті. Основним користувачем повідця є власник, тому вибір цього спорядження має задовольняти потреби людини.
Насамперед слід звернути увагу на матеріал, з якого зроблено повідець. Він повинен бути зручним по ширині, не ковзати в руці, і не палити шкіру, якщо собака раптом смикне. Другий важливий елемент – карабін. Його конструкція повинна бути досить простою, але надійною, не вигинатися і не розстібуватися мимоволі.
Петля на іншому кінці повідця – важлива деталь виробу, дуже зручна та корисна для прогулянкових повідців. На довгих повідцях, які часто використовують як страховку, привчаючи собаку до вільного вигулу, петля може заважати, чіпляючись за рослини та інші об’єкти довкілля. Саме тому на повідках, довших за 5 метрів, петля часто взагалі відсутня. Якщо вам петля все-таки звичніша, просто зробіть вузол на кінці, який дозволить надійніше фіксувати повідець у руках провідника.
Довжина прогулянкового повідця коливається від 1,2 м – до 3м. Допомагає контролювати собаку, забезпечує безпеку самого собаки та оточуючих. Для прогулянки в полях, щоб собака побігала, але залишалася під контролем власника, краще брати довжину від 5м до 20-30 метрів.
Повідець довжиною до 30 см називається повідець-водилка. Використовується для виходу в місто із собаками великих порід, які у загривку дістають до пояса власника. З таким видом повідця зручно ходити у людних місцях або їздити у громадському транспорті.
Рулетка – девайс з пристроєм, який за натисканням клавіші фіксує довжину стропи або намотує її до постійного натягу. Завдяки рулетці господар може контролювати довжину, на яку тварина вибігає вперед.
Плюси рулетки незаперечні:
+ чистий повідець і чисті руки, адже стропа сама намотується і ховається в ручку пристрою
+ велика відстань, на яку можна відпустити собаку, не втрачаючи контролю над нею
+ фіксація довжини одним натисканням кнопки
Мінуси часто спливають при неправильному використанні девайсу:
– Рулетка, що випадково випала з рук, може сильно налякати тварину. Тільки уявіть цю картину, коли переляканий собака мчить з усіх ніг, а за ним з гуркотом тягнеться рулетка, яка ще й наздоганяє собаку, якщо спрацював механізм згортання стропи
– собака, не привчений до певної відстані, на яку він може спокійно відходити від господаря, максимально витягатиме руки господаря, щоб відчувати свої межі.
– матеріал стропи рулетки часто не передбачає, що вона може обвитися довкола лап собаки або рук господаря, і при різкому ривку обпалить шкіру, завдавши травм жертві.
Як і будь-яким механічним пристроєм, рулеткою потрібно вміти правильно користуватися і правильно привчити до цієї амуніції собаку.
Повідець-контролер – це інтерпретація ринговки, яку використовують на виставках при експонуванні тих порід, у яких передбачається механічне підняття голови для демонстрації правильних кутів та гарної постави голови.
У повсякденному житті цей пристрій почали використовувати для собак, які тягнуть повідець або підбирають їжу із землі. Ефективність цього спорядження у побуті дуже сумнівна, а травмонебезпека для тварини та незручність для господаря однозначні.
Спеціально для собак, які люблять грати з повідцем, і можуть ненароком його перегризти, використовують металеві повідці-ланцюги. Довжина такого ланцюга зазвичай 1,2-1,5м. Часто такий повідець чи просто металеву вставку з ланцюга рекомендують тер’єрам, особливо бультер’єрам.
Для вигулу двох і більше собак можна використовувати спеціальну перестібку – сворку. Являє собою роздвоєний повідець, до кінців якого прикріплені карабіни. Кінці з’єднані кільцем, до якого кріпиться звичайний повідець.
Яка амуніція потрібна для дресирування щеняти?
Збираючи малюка на перше заняття Курсу для цуценят, вам знадобиться:
1) Нашийник. Найпростіший тканинний, брезентовий чи шкіряний. Краще вибирати нашийник без зайвих прикрас, тому що після занять щенят часто відпускають погратися, і зайві деталі амуніції можуть бути небезпечними під час активної гри. Слід враховувати, що щеня росте дуже швидко, тому рекомендуємо вибирати нашийник надійний, але не дорогий. Якщо ваше цуценятко привчене до шлейки і не знає нашийника, можна почати заняття і так. Згодом ви самі оберете яка амуніція для вас є кориснішою і зручнішою.
2) Повідець. Для занять на майданчику вам знадобиться звичайний повідець завдовжки 1,5-2 метри, не рулетка, не контролер, не ланцюжок, нічого специфічного. Матеріал вибираємо такий, щоб не шкода було іноді відпустити цуценя з пристебнутим повідцем, який, напевно, забрудниться. Враховуйте, що на початку навчання цуценята часто грішать іграми з повідцем, через що той може швидко вийти з ладу і просто порватися в погризеному місці. Тож і на повідець не варто витрачати надто багато на початку дресирування.
3) Сумочка для ласощів. Цей аксесуар не стосується безпосередньо цуценяти, але дуже потрібний господареві під час дресирування. Вчасно виданий шматочок ласощів забезпечує якісне підкріплення потрібної поведінки, на чому будується базове виховання малюка. Рецепт наших фірмових клубних смаколиків для дресирування можна дізнатися тут.
4) Пакетики для прибирання за собакою. Немаловажний аксесуар на прогулянках та на дресирувальному майданчику. Пакетики краще брати із запасом, щоб у разі потреби можна було поділитися з одногрупником 😉 Зробити запас пакетиків для прибирання можна тут. У сумочці для дресирування MaliGuards є спеціальна кишенька для пакетиків із спеціальним отвором диспенсером.
5) Одяг та килимки. Холод, вогкість, вітер часто ставлять у глухий кут власників цуценят у питанні виходу на вулицю. Як такого маленького і на вулицю за такої погоди? На жаль, у житті собачника немає поганої погоди, зате є різноманітний одяг для собак. Про те, як вибирати і як привчати собаку до одягу, можна почитати тут. На дресирувальний майданчик в таку погоду можна брати для цуценя звичайний килимок, карімат, просто непромокаєму підстилку.
Більше про дресирування щеняти можна почитати тут
Запис на заняття – ось тут.
