Мальтіпу – метис порід той-пудель і мальтійська болонка, якого відносять до так званих “дизайнерських порід”.
Мальтіпу – це маленькі пухнасті собачки вагою від 2,5 до 9 кг. Їх розмір залежить від того, хто був батьками цих маленьких ведмедиків. Як і в деяких інших породах, мальтіпу має розміри міні і стандарт. Але окрім того, мають ще класифікацію, яка позначається як Ф1 та Ф2. Приставки Ф означають рівні гібридизації: мальтіпу Ф1 це 50% мальтезе і 50% пудель, а Ф2 – це 25% мальтезе та 75% пудель. Незважаючи на те, що мальтіпу штучно виведені, тривалість їхнього життя досить велика – 12-15 років.
Красивої та багатовікової історії ця порода не має так, як їх виведена відносно недавно. Перші згадки про нових песиків з’явилися всього років 20 тому у Великій Британії, але батьківщиною породи вважається США. На початку 2000-х років з’явилися перші представники «декоративної породи». Популярністю вони завдячують голлівудським знаменитостям, які ділилися фотографіями пухнастиків в соціальних мережах. Завдяки цьому у мальтіпу з’явилася навіть своя організація «Американський клуб гібридних собак».
Незважаючи на те, що мальтіпу досить молода порода, причину виведення та створення ніхто досконало не знає. Однією з головних версій є спроба допомогти людям з алергією на шерсть тварин. Мальтіпу вважаються собаками з гіпоалергенною шерстю. До того їх часто називають «не линяючі песики», але їх потрібно постійно вичісувати, щоб не з’являлися ковтуни, оскільки шерсть сама не випадає.
За структурою шерсті, маленькі ведмедики поділяються на три типи:
– кучеряві
– гладкошерсті
– жорстко-хвилясті
За окрасами хутра мальтіпу дивують навіть заводчиків, адже вони можуть бути найрізноманітніші: сріблясті, коричневі, блакитні та навіть персикові. Найпоширеніший колір хутра – білий або кремовий, а ось найрідкісніший – чорний. До того ж, бувають мальтіпу двох або трьох кольоровими, а також мармуровими.
Як говорилося раніше, у представників цієї породи, немає линяння, але у догляді за хутром все ж таки є свої нюанси. Купати собачок можна двічі на місяць. Важливо, після купання, висушити шерсть феном, адже просто висушена шерсть втрачає свою привабливість, стає тьмянішою та жорсткішою. Краще проконсультуватися з грумером, щоб правильно підібрати шампунь, а також домовитися про стрижки. Мальтіпу потрібно стригти 2-3 рази на рік.
Мальтіпу дуже добрі, ласкаві, ніжні та грайливі песики. Останнім часом вони набирають популярності, але не всі готові до юркого і непосидючого характеру маленького ведмежатка. Через свій маленький розмір і мімішний зовнішній вигляд, характер та енергійність мальтіпу часто недооцінюють. З перших днів появи в домі, малюка носять на руках, дозволяють кусати за руки і гризти взуття. Пухнастик звикає до такої поведінки, і щиро не розуміє господаря, який згодом починає його лаяти за таку поведінку.
Незважаючи на маленькі розміри, з мальтіпу потрібно займатися вихованням і дресируванням, щоб малюк виріс слухняним. Починати тренування можна вже через кілька днів після того, як хвостик з’явився у вашому домі. Для початку привчайте до його клички, щоб цуценя відгукувалося за будь-яких обставин, чи то в будинку або на подвірʼї. Поясніть малюкові, де його місце вдома, де він зможе спокійно відпочивати після завзятих ігор зі своїм господарем. Поступово привчайте до амуніції, адже вихід на вулицю не за горами і важливо, щоб щеня спокійно ставилося до нашийника та повідця.
Щойно закінчиться період карантину після щеплень, приводьте мальтіпу на дресирувальний майданчик. Дуже важливо навчитися розуміти своє цуценя, знати як правильно зацікавити малюка до співпраці. Досвідчений інструткор-кінолог розповість всі секрети дресирування мальтіпу і допоможе підібрати такий підхід, за якого задоволення від занять отримуватимете і ви, і ваше щеня.
Поширеною помилкою власників мальтіпу є те, що більшість життя вони проводять на руках у господаря. Це дійсно маленька порода собак, що вага дозволяє навіть тендітній власниці тримати песика на руках цілий день. Але не варто забувати, що це собака, а значить вона потребує правильного фізіологічного та психологічного розвитку. Невід’ємною частиною життя собак є вигул на вулиці. Власникам мальтіпу, як і з іншими породами, потрібно взяти за правило – вигулювати собаку потрібно щодня по 3-4 рази цуценя та 2 рази дорослу, незалежно від погодніх умов та настрою власника.
Якщо не дотримуватися цього правила, а вигулювати мальтіпу під настрій, цуценя виростає в депривації, тобто збідненному довколишньому середовищі, що може призвести до порушень розвитку процесів вищої нервової діяльності і згубно вплинути на здоров’я собаки.
Левову частку уваги у вирощуванні мальтіпу потрібно приділити саме соціалізації.
Часто працюючи з мальтіпу, ми помітили, що деякі представники дуже обережні до людей і зовнішнього світу, і реакція на все довкола супроводжується постійним гавканням і реактивними випадами з боку в бік на повідці. Така поведінка викликає незручності, адже песик може постійно заходитися гавканням на сторонні звуки в будинку, чи то дзвінок у двері, чи якийсь шурхіт у сусідів. Дуже важливо привчати малюків до різних звуків із самого дитинства.
На жаль, ми бачили мальтіпу, які кидалися на своїх власників вдома та не чули їх на вулиці.
Причиною такої поведінки стали помилки, допущені в перші тижні життя в новому будинку, і якби власники не побачили тривожний маячок та не звернулися до інструктора, наслідки могли б бути незворотними. Через недосвідченість власників, не готових до подібних ситуацій, поведінка може погіршуватися і собачка з милого ведмедика перетворюється на маніпулятора та тирана.
На наших майданчиках мальтіпу – часті гості. Вони чудово працюють у різних напрямках дресирування. Їм під силу нормативи слухняності, показують хорошу роботу під час підготовки до змагань «Міський собака», «Собака-компаньйон». Їх уважність та грайливий характер чудово допомагає в трюковому дресируванні. Вони часті гості на змаганнях з фрістайлу. Мальтіпу люблять грати м’ячиком зі своїми власниками, і якщо розвинути ігрову мотивацію належним чином, можна брати участь у змаганнях пітч-енд-гоу.
Наші учні (Патрік, Мартін, Твікс, Бусинка, Пані, Луна) надихають нас своєю енергією, працьовитістю та харизматичністю. Разом зі своїми господарями дізнаються про нове і вчаться розуміти один одного. Багато уваги приділяємо соціалізації та роботі з витримкою. Адже з вихованим та слухняним собакою, зручно всюди подорожувати будь-яким транспортом, відвідувати магазини та заклади разом.
Мальтіпу підійдуть як одинакам, так і для великих родин. Відмінно ладнають з іншими тваринами. Якщо в домі є маленькі дітки, мальтіпу підтримуватимуть веселі ігри малюків, але важливо стежити за ними, оскільки собачки цієї породи досить тендітні.
Мальтіпу дуже орієнтовані на господаря, тому підійдуть тим людям, які працюють віддалено або можуть брати їх із собою в офіс та в дорогу. Ця порода не переносить самотності, і якщо не займатися дресируванням собаки, всі сусіди знатимуть про те, скільки часу господар відсутній вдома. Тим не менше, якщо на прогулянці давати достатньє та правильно підібране фізичне та ментальне навантаження, вдома пухнастик чудово зможе залишится на самоті, відпочиваючи, в очікуванні нових пригод із власником.
