Якщо ви вже прочитали наші записи про те, якої статі собаку краще обрати, пса або суку, і рекомендації про те, як визначитися з породою майбутнього собаки, отже, Ви на фінішній прямій до появи цуценятка у вашому домі.
Залишається питання – як обрати того самого малюка, який стане вашим собакою? Ось що ми рекомендуємо зробити, щоб Ваш вибір був максимально зваженим та виправданим.
«Породники»
Перш ніж взятися за вибір посліду цуценят вашої улюбленої породи, поспілкуйтеся з фахівцями. Люди, які реально займаються певною породою роками, так звані «породники», люблять розповідати про свою пристрасть. Ставте всі питання, найнезручніші. Ви повинні бути готові зустріти не тільки переваги породи, але і її особливості та недоліки. Консультуйтеся у незаангажованих власників, хто не є сьогодні вашим потенційним продавцем цуценят. Захоплені породники можуть годинами розповідати про улюблену породу собак, з історіями з життя, з докладними поясненнями чому і як, з іменами та кличками учасників історії становлення породи у вашому регіоні.
Наступний крок – пошук розплідника вашої породи. Шукати варто на офіційних сайтах кінологічних організацій, наприклад, Кінологічної Спілки України, у розділі Kennel (розплідники). Якщо розплідників вашої породи багато, радійте, буде з чого вибрати. Якщо мало – можна розглянути варіанти в інших країнах, але про це іншим разом.
Далі ще цікавіше. Вибирати розплідник слід за собаками, які там задіяні. Не варто зупинятися на варіантах тільки у вашому місті або тих, у кого щенята є прямо зараз. Усередині однієї породи існує безліч типажів собак, які відрізняються і зовні і за характером. Уважно вивчайте родовід та досягнення собак-предків, які вам сподобалися по екстер’єру або іншим важливим для вас характеристикам. Дивитись потрібно на результати генетичних тестів, оцінки з виставок та підсумки участі у дресирувальних заходах.
Заводчики
Збираючись в гості до заводчиків, не поспішайте брати перше ліпше цуценя, що сподобалося. Будьте сильні, і дайте собі час зробити виважений вибір. Дуже рекомендується познайомитися з обома батьками цуценят, а побачити їх наживо – взагалі казкове везіння. Обов’язково переглядайте відео за участю тата та мами цуценят, розпитайте про їх характер у побуті та в роботі, якими вони були в дитинстві та юності.
Окремої уваги заслуговує місце, де цуценята живуть після народження, як вони харчуються, де сплять і чим зайняті у години активності. Місце утримання цуценят має бути чистим, теплим, просторим. Самі цуценята мають бути чистими та вгодованими. Правильне вирощування щенят у перші тижні їхнього життя – запорука правильного розвитку та хорошого здоров’я майбутнього собаки.
Відповідальні заводчики піклуються не лише про гарне годування цуценят та їхньої мами, а й про психологічний розвиток цуценят. Для малюків організовуються ясла з іграшками – предметами побуту з різних матеріалів, гучні, дзвінкі, яскраві, м’які, тверді, щоб цуценята з перших днів вивчали світ навколо себе, звикали до нового, вчилися вчитися.
Будьте готові і самі потрапити під допит із пристрастю про те, навіщо і чому ви берете собаку. Вас обов’язково розпитають про досвід із собаками, про те, де і як житиме щеня, які плани на майбутнє з собакою ви собі малюєте. Не лякайтеся і не ображайтеся на такі питання. Відсутність інтересу заводчика до майбутнього свого «випускника» має викликати набагато більше підозр, аніж ретельне з’ясування вашої піднаготної.
Цуценятка
І ось перед вами жменька маленьких, і, здається, іграшкових собачок, з яких вам належить обрати всього одну, ту саму свою собаку. Як це зробити?
Забарвлення та розмір цуценя у віці 6-8 тижнів не має практично нічого спільного з тим, яким буде дорослий собака. Єдине, що залишається – вираз “обличчя”, погляд, який зустріне вас вперше як господаря.
Залишається вибирати характер майбутнього собаки, причому, у такому віці – це лише задатки, з яких можна буде зліпити чудового собаку, а можна і зіпсувати, якщо не займатися вихованням та дресируванням собаки.
Існують різні методи визначення характеру щеняти. Найпростіший, коли поруч із цуценятами обережно кидають зв’язку ключів або інший предмет, що видає гучний різкий звук. Боязкіші відбіжать убік, ті, хто сміливіше, підійдуть подивитися, що впало. Інший варіант – протягнути до малюків руку: полохливе щеня відскочить, втече, щеня з гарною реакцією зацікавиться і спробує познайомитися.
Тестування цуценят
Більш науковий підхід пропонують широко відомі методи тестування цуценят, а саме тести Вільяма Кемпбелла та тести Фішера-Волхарда.
Вільям Кемпбелл – американський зоопсихолог, який присвятив більшу частину своїх досліджень стосункам собаки та її господаря. У 1975 році було видано книгу “Behavior Problem in Dogs” (Проблеми поведінки собак), в якій наводилися результати майже восьмирічних випробувань. У проведенні дослідів брало участь понад 10 000 собак різних порід.
Тест Кемпбелла складається з п’яти дій, вкладених у взаємодію людини із цуценям. Тест допомагає визначити психотип та основні індивідуальні риси характеру цуценя, виявити потенційні «негативні» поведінкові особливості. Тест можна використовувати лише для цуценят віком 30-49 днів. Початкове завдання тесту – виявити цуценят, які підходять на роль собаки-компаньйона для сімейного утримання.
Об’єктивним буде тестування, яке проводиться спеціалістом, сторонньою для цуценят людиною, у просторому та незнайомому для цуценят приміщенні. Кожен тест проводиться лише один раз і в суворій послідовності один за одним.
1. Оцінка контактності (прагнення спілкування)
Цуценя ставлять на підлогу в середині приміщення, особа, що проводить тестування привертає його увагу, спонукаючи рухатися вглиб незнайомої кімнати.
Готовність підійти, рухи та пози, які демонструє щеня, наближаючись, та його ставлення до тестуючого – привід для оцінки. Якщо цуценя підходить охоче, хвіст тримає високо, стрибає і кусається, він отримує 1 бал. Якщо щеня ігнорує тестуючого та займається своїми справами, то отримує 5 балів.
2. Оцінка незалежності характеру (переслідування)
Тестуючий підходить до цуценя, огладжує його та відходить. Оцінюється наскільки охоче щеня піде слідом. Цуценя із задатками сильного лідера піде слідом, забігатиме вперед, плутатиметься під ногами і навіть кусатиметься. Дуже покірного цуценя доведеться вмовляти, можливо, він падатиме на спину щоразу, коли тестуючий зупиняється або нахиляється до цуценя погладити.
3. Оцінка схильності до послуху (обмеження волі, примус)
Тестирующий осторожно переворачивает щенка на спину и удерживает в таком положении 30 секунд. 1 балл получит щенок, который будет яростно сопротивляться и кусаться, 5 – который не станет сопротивляться вовсе.
4. Оценка независимости характера и склонности к доминированию (социальное лидерство)
Тестуючий повинен гладити цуценя від голови до попереку протягом 30 секунд. 1 бал отримає щеня, яке противиться погладжуванню, гарчить, намагається кусатися. 5 балів отримає щеня, яке просто піде, повністю ігноруючи тестуючого.
5. Оцінка схильності до домінування (вплив висоти)
Тестуючий обережно бере цуценя під черевце, і піднімає на висоту 10-20 см від підлоги на 30 секунд. У деяких версіях пропонується піднести мордочкою до себе, сподіваючись зустрітися з ним поглядом (але це трошки з лірики). Оцінка залежить від ступеня покірності цуценя ситуації, що склалася.
Підсумки тесту Кемпбелла такі:
«Одиниці». Цуценята, які набрали в основному одиниці, можливо підійдуть для охоронно-розшукових служб під керуванням досвідченого провідника. У жодному разі не рекомендується цуценя з такими оцінками передавати до родини недосвідченого господаря.
«Двійки» та «Трійки». Комбінація з «двійок» та «трійок» з переважанням «двійок» характерна для майбутніх службових та спортивних собак. Можуть бути відмінними компаньйонами, але краще в сім’ї без дітей та з досвідченим власником. Цуценята з переважанням «трійок» ідеально впишуться в сім’ю з маленькими дітьми.
«Трійки» та «Четвірки». Цуценятам з такими оцінками варто шукати родину з дуже спокійною атмосферою, чуйного власника, який зможе оточити цуценя теплом та турботою. «Четвірки» при неправильному вихованні та дресируванні собаки ризикують у майбутньому перетворитися на боягузів, які кусаються зі страху. Такі цуценята потребують дуже чуйного супроводу, досвідченого господаря, правильної соціалізації на дресировочному майданчику.
«П’ятірки». Цуценята з переважанням оцінки 5 навряд чи зможуть вписатися до середньостатистичної сім’ї, потребують спеціального догляду.
У віці шести тижнів щеня – чистий аркуш паперу, за винятком деяких вже придбаних звичок. Реакції цуценят у цьому віці показують справжній генетичний матеріал. Подальший розвиток накладає свій відбиток і коригує характер вихованця на краще чи гірше. І це залежатиме від власника цуценя, правильного підходу до виховання малюка, вибору методів дресирування, від досвіду господаря.
Тести Фішера-Волхарда, крім наведених вище випробувань, включають ще ряд цікавих завдань для щенят, у тому числі реакцію на предмети, статичні та рухомі. Перевіряються схильність до апортування та інші корисні задатки.
Важливо пам’ятати, що результати будь-якого тесту можуть бути неточними через невдало побудований експеримент: щеня тільки прокинулося, щеня вже було в приміщенні, де проходить тест, щеня відволіклося на звуки в сусідній кімнаті та інше та інше. Щоб оцінка була максимально якісною, звертайтеся за допомогою до досвідчених та перевірених фахівців: кінологів, породників та заводчиків.
Залишилися питання про те, як вибрати собаку?
Прочитайте наші записи
Як обрати породу собаки?
Вибираємо собаку: пес чи сука?
Цуценя чи доросла собака?
або записуйтесь на онлайн-консультацію з провідним кінологом клубу
