У пошуках допомоги у вихованні цуценя часто можна стикнутися з поняттям «базова підготовка» або «початкове дресирування» або інші подібні формулювання. Що мається на увазі? Що входить? Як це зробити? А як зробити правильно? Розкажемо докладніше про перші кроки до щасливого собакобатьківства.
Щоб обрати правильний шлях у дресируванні цуценятка, слід відповісти собі на два важливих питань:
1. З якою метою я завожу собаку?
Відповідей може бути безліч, але зводяться вони загалом до двох напрямків – для роботи або для душі.
Собака для роботи – службовий або спортивний, має власника, який заздалегідь знає і уявляє собі кінцеву мету вирощування та виховання свого улюбленця. Початківець ви у цій справі чи професіонал, за будь-яких обставин шукаємо собі тренера. Ту людину, з якою пройдемо шлях перетворення цуценятка на спеціалізованого собаку.
Кожен спортсмен, навіть якщо він сам кінолог і тренер, має свого особистого «супервізора» або регулярно відвідує семінари і тренінги, щоб мати змогу відшліфовувати якість своєї роботи із собакою під наглядом спеціаліста. Кожен кінолог-службовець займається собакою у команді колег під наглядом та під керівництвом наставника. Такий підхід дозволяє контролювати процес тренінгу свого собаки за допомогою погляду зі сторони, а також підтримувати та розширювати свої знання та навички як спеціаліста.
Виховання робочої собаки з пелюшок має специфічний характер. Так, собак, призначення яких на життя охороняти території, не намагаються соціалізувати та призвичаювати до людей. Собак, які виховуються для пошуку людей, навпаки, привчають любити усіх довкола, їсти з рук і гратися з усіма людьми за будь-яких обставин. Цуценята, що готуються до спортивної кар’єри, наприклад, у мондіорінгу, навчаються кусатися паралельно з початком вивчення базових команд, як то Сидіти, Лежати, До мене.
Зовсім інакше виглядає виховання собаки-компаньйона, собаки для душі, собаки, мета якої по життю – бути найкращим другом своїй людині, супроводжувати усюди, бути повноцінним членом родини, з яким зручно та комфортно.
Для такого собаки вміння виконувати команди є другорядною вимогою. Важливою, необхідною, але не першочерговою. Найважливіше, чому слід вчити такого собаку – контактувати з власником. Собака для душі має уміти зазирати в душу своєї людини, і лишатися в контакті з ним будь-де, будь-коли, за будь-яких обставин. І виховується це вміння саме через базове дресирування.
Банальні Сидіти, Лежати, До мене і Поруч і є тією базою, якою повинен володіти кожен собака-компаньйон. Розберемо по порядку.
Команди «Сидіти» і «Лежати» потрібні для того, щоб хоч якось зафіксувати цуценя. Так воно зможе уповільнитися та почати помічати свого власника, вчитиметься концентруватися на завданні. Витримка у положенні лежачи ще й має заспокійливий ефект, про що більш детально розповідаємо ось тут.
Важливість команди «До мене» важко переоцінити. З упевненістю можна говорити, що для собаки, який хоч інколи має можливість гуляти без повідця – це найголовніша навичка. Саме тому на Курсі для цуценят ми присвячуємо цій темі окреме заняття, і розповідаємо про те, як саме ця команда має виконуватися завжди із стовідсотковою впевненістю. Якщо у процесі тренінгу ви не впевнені, що собака виконає команду «До мене», не давайте її взагалі.
Вміння собаки ходити «Поруч» не є обов’язковим для домашнього улюбленця. А от вміння власника навчити собаку не тягти його на повідці – дуже важливе. Саме на прикладі вивчення із цуценям команди «Поруч» учні нашого клубу отримують практичні знання та навички про те, як домовлятися зі своїм собакою, як мотивувати так, щоб цуценятко зосереджувалося саме на своїй людині.
Важливо зазначити, що будь-який робочий собака може бути одночасно і домашнім собакою для душі. І так само собака, що виховується як домашній улюбленець, за великого бажання власника та докладених зусиль, може перетворитися на робочого, службового або спортивного. І для цього йому знадобиться та сама БАЗА.
Прикладів таких перетворень маємо у клубі масу. Типова ситуація, коли людина вперше заводить собаку, і приходить до нас на Курс для цуценят. Саме тут отримує і знання про організацію побуту, вчиться будувати стосунки зі своїм улюбленцем, опановує навички дресирування. На виході маємо людину, яка вміє будувати контакт з цуценям, знає як його мотивувати до співпраці, а цуценя вміє виконувати мінімальний, але базовий, набір команд. А найголовніше, випускники нашого курсу – люди і цуценята, вміють вчитися. Людина дресирувати, а цуценя слухати та розуміти свого власника.
Багато хто після такого Курсу вже не в змозі зупинитися, і продовжує відвідувати курси все складніші та цікавіші, аж одного разу виходять із собакою на старт у спортивному нормативі, або йдуть на службу чи самі стають кінологами.
2. Скільки часу та зусиль я готовий докласти для виховання собаки?
Відповідь на це питання дозволить визначитися із форматом, який слід обрати для виховання і дресирування собаки.
Груповий формат.
Передбачає, що власник тварини особисто бере найактивнішу участь у вихованні свого улюбленця. Відвідуючи групу, людина отримує знання щодо життя із собакою, практикує методи дресирування, досягаючи результату під пильним контролем із усебічною підтримкою досвідченого інструктора-кінолога. Має змогу спостерігати за разультатами інших учасників групи, помічати помилки зі сторони. Але є одне «але» – домашнє завдання. На жаль, відвідати заняття двічі на тиждень, не достатньо, щоб собака став розумним. Решту п’ять днів тижня людина і собака повинні практикуватися будувати свій контакт, відпрацьовувати майстерність, виконуючи домашнє завдання, яке дає тренер. Без цієї складової, усі зусилля будуть марними.
Умовно можна сказати, що 80% відповідальності за результат від занять з собакою у групі лежить саме на власнику тварини.
Як саме виконувати домашку з собакою розповідаємо ось тут.
Індивідуальний формат.
Онлайн або оффлайн, займатися вихованням і дресируванням можна і тет-а-тет з кінологом.
На відміну від групи, тут власник собаки має можливість регулювати кількість і частоту занять, обирати тематику та інтенсивність тренувань.
Однак, виконувати домашні завдання все одно доведеться. Інакше, собака вмітиме усе тільки у безпосередній присутності кінолога, і не знатиме про що ви її питаєте, лишаючись наодинці. Секретик полягає у тому, що чим частіше зустрічі з кінологом, тим менше домашки доводиться виконувати самостійно 😊
За такого формату можемо ділити відповідальність за результат навпіл: 50% залежить від роботи кінолога, а 50% – від старанності та наполегливості власника собаки.
Індивідуальний формат дуже корисний тим, хто заводить собаку вперше, або має гнучкий графік роботи, або комфортніше себе почуває, маючи повну увагу кінолога на своєму запиті.
Дресирування «під ключ».
Щоб 100% відповідальності за слухняність і вихованість собаки залежало від кінолога, собака і жити має з кінологом. І не менше місяця, а то й більше.
Дана послуга називається по-різному: дресирування з проживанням, пансіон або пансіонат для собак, готель з дресируванням абощо. Суть полягає у тому, що власник залишає своє цуценя або дорослу собаку на виховання кінологу.
Обираючи місце, де житиме і вчитиметься собака, варто віддавати перевагу тому, що наближене до справжньої домівки. Наприклад, якщо собака живе у квартирі в місті, то і виховуватися у кінолога краще у квартирних умовах. Так собака матиме найменше стресу під час адаптації у новому місці, і вчитиметься жити в умовах, наближених до реальних. Кінологи нашого клубу залюбки беруть на виховання песиків, які живуть з ними у квартирах на рівні з особистими собаками. Так собаки навчаються не тільки командам, а й якісно соціалізуються в умовах міста, звикають до інших тварин і правильної комунікації з ними.
Наш готель у Гатному оснащений комфортабельними вольєрами в окремому приміщенні, з опаленням та вентиляцією, і приймає собак, для яких комфортними є умови життя у приватному секторі.
Обов’язковою умовою для отримання якісного результату від дресирування собаки у форматі «під ключ» є участь власника у передачі готового натренованого собаки. Від того, як активно і відповідально поставиться власник до цього процесу залежатиме успіх у подальшому підтриманні рівня слухняності собаки. Усі ці нюанси прописуються в умові про таку послугу.
Обираючи свій спосіб виховати та видресирувати собаку, зважайте на свої очікування та можливості. І за будь-яких обставин, обов’язково давайте базу цуценятку – саме так ваше спільне життя матиме якісне підгрунтя для щасливого та комфортного продовження.
