На сьогоднішній день у світі налічується близько 400 порід собак, і ця цифра продовжує зростати. Найменша порода – чихуахуа, а саме міні-чихуахуа. Вага такого собаки не може перевищувати 1 кг 800 грам. Найбільша порода собак – англійський мастиф. Найбільшого представника цієї породи на прізвисько Айкама Зорба навіть внесли до Книги рекордів Гіннеса, його зріст становив 94 сантиметри заввишки, а вага – 155 кілограм.
Обрати одну, ту саму породу, яка підійде саме вам, з цього розмаїття, звичайно, не просто. Пропонуємо чек-лист параметрів, за яким можна перевірити чи ця порода реалізує всі ваші мрії про ідеального собаку.
Пункт 1. Призначення собаки
Що саме приваблює вас у собаці? Мила мордочка? Забавна зовнішність? Робочі якості породи? Просто хочеться, щоб поряд був чотирилапий супутник на прогулянках, не важливо якої породи? Зазвичай ці питання сильно звужують діапазон вибору, котрий іноді взагалі відводять убік пошуку не породи, а конкретної собаки. Іноді всі бажані якості можна знайти й у собаці без породи. Більше про особливості дресирування метисів та дворняжок читайте тут.
Наступним важливим питанням буде кількість часу, які ви зможете приділяти собаці, і наскільки ви активна людина. В даному випадку йдеться про фізичну активність на свіжому повітрі, яку зможе розділити з вами собака. Чим більше у вашому житті руху, тим витривалішу породу слід вибирати. В усіх вагових категоріях можна знайти супутника для марафонів, навіть серед дрібних порід.
Активні породи собак і великі собаки вимагають більше часу протягом дня для задоволення всіх потреб тварини. Чи достатньо у вашому житті вільного часу для цих стосунків варто вирішити заздалегідь.
Пункт 2. Особливості характеру та дресирування собаки
Сумісність характерів важлива у взаємовідносинах між людьми, і у взаємодії між господарем та його собакою. У нашій практиці дресирування собак періодично зустрічаються пари, яким важко бути разом просто через різницю темпераментів.
Уявіть собі спокійну і врівноважену людину з вибуховим і зарядженим цуценям лабрадора. Поки господар дістає шматочок ласощів, щеня встигає виконати мільйон дій, дотягнутися до сусіднього цуценя в групі, залізти в сумочку з ласощами тренера та надкусити всі травинки та гілочки у радіусі досяжності повідця. І як би людина не намагалася в цьому тандемі, їй буде вкрай важко пересилувати себе, намагаючись приборкати молодого холеричного пса. Інша крайність, американська акіта, спокійна, флегматична собака і власник з легкою і веселою вдачею, багатослівний, душа компанії. Скільки внутрішнього спокою знадобиться людині, щоб дочекатися від собаки реакції у відповідь, і не спробувати допомогти швидше щось доробити. Вибирайте собаку зі схожим темпераментом, щоб ваші ритми могли синхронізуватися, і ви взаємодіяли як єдине ціле.
Інтелектуальні здібності собак, які часто прирівнюють до здібностей у дресируванні, не варто плутати з породною схильністю. Так, мисливські породи мають багато інстинктивної поведінки, яка передається від покоління до покоління. Поінтери піднімають лапку і витягуються у струнку, почувши дичину, і так роблять навіть маленькі цуценята. Гончяк, ріджбек, далматин, бігль йдуть слідом, тому що поклик предків тягне їхні носи в кущі, в які ви лізти не збиралися.
Обираючи породу з робочими якостями (мисливську, спортивну, службову), слід пам’ятати, що ці якості виявлятимуться і в повсякденному житті. Німецька вівчарка, що грізно гавкає, завдання якої сигналізувати про присутність сторонніх на території, може стати проблемою в багатоквартирному будинку. А отже, цю вроджену поведінкову реакцію доведеться коригувати.
Ставлення різних порід собак до інших тварин і маленьких дітей спочатку, від природи, також залежить від породних схильностей. В описі багатьох службових порід собак йдеться про спроби полювати за домашніми гризунами та кішками. Однак і в цій ситуації багато залежить від того, як власник організує відносини тварин у своєму домі. З усіма членами сім’ї цуценя потрібно знайомити поступово, і не допускати неправильної поведінки із самого початку. Завжди легше одразу навчити правильно, ніж переучувати.
Наскільки легко і просто піде дресирування собаки залежить від вашого досвіду, або наскільки добре ви слухатимете свого інструктора-кінолога на дресирувальних майданчиках. Ті ж волелюбні хаски та акіти стануть слухняними та чуйними компаньйонами, якщо зайнятися вихованням з першого дня в домі, та дресируванням під наглядом кінолога. Навіть якщо ви досвідчений дресирувальник, і заводите далеко не першого собаку, заняття на дресмайданчику будуть корисними для відпрацювання навичок слухняності в присутності інших собак і людей, допоможуть прокачувати соціалізованість вашого вихованця.
Пункт 3. Особливості утримання
Різні породи собак вимагають різного підходу до догляду.
Довга, кучерява шерсть вимагає більш ретельного догляду, миття та вичісування, ніж гладка та коротка. З іншого боку, довгу шерсть простіше прибирати, тоді як коротенькі голочки з добермана або стаффордширського тер’єра неможливо вивести з дому ніякими пилососами. Тоненькі, але жорсткі шерстинки можуть впиватися під шкіру, якщо ходити по дому босоніж.
Висячі вуха голденів і спаніелів, і сильно плескаті носики французьких бульдогів і мопсів іноді страждають від пітниці, їх потрібно обробляти спеціальними засобами.
Голі і гладкошерсті породи, окрім повідців і нашийників, мають ще цілу купу спорядження з попонок, комбінезонів та іншого одягу на різні випадки поганої погоди. Довгошерстим теж не чужі дощовики, які допомагають зменшити кількість щоденного миття лап та животиків після прогулянок.
Загальноприйнята хибна думка, що великі собаки можуть жити тільки в заміських будинках або великих квартирах. Насправді, навіть великому собаці достатньо мати своє місце для сну та їжі в будинку господаря, якщо вона отримує достатньо фізичної активності та інтелектуального навантаження протягом дня. Грубо кажучи, якщо ваш собака, так само, як і ви, приходитиме додому тільки поспати і поїсти, то однокімнатної квартири в місті вам обом вистачить за очі. Інша річ, якщо собака проводитиме багато часу на самоті. У цьому випадку їй потрібно забезпечити достатньо місця для пересування, безпечний простір, де вона зможе спокійно чекати на ваше повернення.
Останнє, але не менш важливе питання – схильність породи до різноманітних хвороб.
Генетичні хвороби передаються від предків. Перелік хвороб уподобаної вами породи слід пам’ятати, коли ви будете вивчати родовід цуценя. Вивчайте батьків, дідусів та прадідусів, запитуйте у заводчиків результати тестів. Природньо, що навіть від двох здорових собак може з’явитися потомство з домінантним геном хвороби, але чим більше уваги приділяє заводчик відбору особин, тим більше шансів вибрати здорового цуценя.
У різних порід є і свій набір слабкостей в плані здоров’я. Наприклад, собаки довгих порід, такси, бассет хаунди, скотч тер’єри часто мають проблеми з хребтом. Вівчарки в перший рік життя іноді страждають на незварення та інші ускладнення з ШКТ. Собаки гігантських порід мають тендітні суглоби, а отже, вимагають особливої уваги при вирощуванні. Брахіцефальні породи, бульдоги та мастифи, часто стикаються з проблемами з диханням та серцем. Усі ці нюанси потрібно вивчити заздалегідь.
Яку б породу Ви не обрали, пам’ятаєте про відповідальність за живу істоту, яка стане вашим другом на довгі роки.
Залишилися питання про те, як вибрати собаку?
Прочитайте наші записи
Вибираємо собаку: пес чи сука?
Цуценя чи доросла собака?
або записуйтесь на онлайн-консультацію з провідним кінологом клубу
