Нижче пропонуємо відповіді на питання, які задають кожному власнику собаки у Києві під час реєстації тварини у Службі обліку та реєстрації тварин.
Розділ “А” – Тест на компетентність для власників собак
1. Нормативна основа.
Правила утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах України
1.1 Права власників тварин.
Норми утримання домашніх тварин у місті Києві визначені Законом України.
1.2. Порядок реєстрації собак у м. Києві.
Всі власники собак зобов’язані зареєструвати тварин в Системі реєстру домашніх тварин м. Києва протягом 30 днів з моменту появи тварини.
1.3. Правила поводження з собакою у громадських місцях.
Господар повинен забезпечити безпеку своєї тварини, оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди.
1.4. Правила супроводу собаки до місць або зон вигулу.
Виводити собак за межі квартири чи території її проживання можна лише на повідку (з нашийником, що містить особистий номер), а небезпечних собак – лише на короткому повідку (не довше 1,2 м), і в наморднику. Тварину може супроводжувати особа віком старша за 14 років. Проте небезпечних собак дозволено супроводжувати особами від 16 років.
1.5. Відповідальність власника собаки за шкоду, заподіяну майну або здоров’ю іншої особи.
Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
1.6. Дії власника собаки у разі виникнення інциденту з укусом його собакою людини або тварини.
Повідомити медичну або ветеринарну установу про випадок заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров’ю людині або іншим тваринам, доставити домашню тварину, яка вчинила дії, ушкодження здоров’я, у ветеринарну установу для огляду та надати всю необхідку інформацію.
1.7. Перелік місць, в яких забороняється знаходитись з собакою.
Не дозволяється приводити тварин (крім собак-поводирів) у приміщення магазинів і кафе (крім спеціалізованих магазинів для тварин), об’єктів громадського харчування, установ охорони здоров’я, освіти та культури, на територію дитячих та спортивних майданчиків.
1.8. Правила страхування відповідальності власника собаки за шкоду, заподіяну третій особі.
Власники собак, породи яких зазначені у переліку небезпечних порід собак, зобов’язані в установленому порядку укласти договір обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам, проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну третіх осіб. Відшкодуванню підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі внаслідок агресивної та/або непередбачуваної дії собаки. Розмір шкоди визначається в установленому законодавством порядку.
1.9. Правила транспортування собак громадським транспортом.
У транспортному засобі собаки повинні бути на короткому повідку, а собаки потенційно небезпечних порід – у наморднику. Маленькі собаки перевозяться у закритих контейнерах або на руках у власника. Але не більше двох в одному транспортному засобі (для крупних порід).
1.10. Перелік документів, які обов’язково повинні бути оформлені на собаку.
Ветеринарний паспорт, реєстраційне посвідчення.
1.11. Дії власника собаки у випадку, якщо його собаку було загублено.
Спробувати самостійно розшукати тварину по гарячих слідах; звернутися до комунального підприємства “Центр ідентифікації тварин», та в службу відлову.
2. Умови утримування собак.
Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.
2.1. Вимоги до власника щодо обов’язкового щеплення його собаки. Від яких хвороб проводиться обов’язкове щеплення собак? Як часто потрібно проводити повторне обов’язкове щеплення?
Власник собаки повинен, незалежно від породи, починаючи з 3-місячного віку щорічно в обов’язковому порядку проводити щеплення проти сказу у закладах ветеринарної медицини або лікарів ветеринарної медицини, діяльність яких відповідно ліцензована.
2.2. Ознаки зараження собаки гельмінтами. Як часто потрібно проводити дегельмінтизацію собак?
Загальні ознакі зараження: втрата ваги, млявість, слабкість, апатія, розлад травлення, що супроводжують пронос чи закреп, блювання. Для щенят характерне відставання в зростанні, грушоподібний живіт.
Дегельмінтизацію проводити раз на три місяці.
2.3. Хвороби собак, які можуть бути небезпечними для людей. Їх загальні ознаки.
Лептоспіроз
Це інфекційне захворювання, спричинене бактерією Leptospira. Найчастіше бактерія потрапляє у воду із сечею інфікованих гризунів, рідше — інших тварин. Основні симптоми: підвищення температури, розлади кишко-шлункового тракту. Лептоспіроз часто складно діагностувати, адже симптоми схожі на прояви інших захворювань — наприклад, можуть нагадувати грип, що більш характерно восени та взимку. До того ж, часом можливий безсимптомний перебіг захворювання, яке може призвести до ураження нирок, печінки та до менінгіту.
Сказ
Це смертельна вірусна інфекція. Збудником є вірус Neuroryctes rabici.
Передається через кров, слизові оболонкі та слину, через укус. Інкубаційний період становить від 10 днів. Симптомами є порушення діяльності центральної нервової системи, тварина не може ковтати, боїться світла, стає агресивною, намагається з’їсти неїстівні предмети.
Сальмонельоз
Це гостре кишкове інфекційне захворювання, викликане бактеріями роду Salmonella. Симптомами хвороби можуть бути такі: пропасниця, діарея, порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Інфекцію можна підхопити під час контакту з тваринами або прибирання за ними.
Токсокароз
Це паразитарне захворювання, зумовлене нематодами, які паразитують у кишківнику собак (Toxocara canis).
Найчастіше хвороба передається дітям через контакт із домашніми тваринами.
Симптоми токсокарозу — характерні висипання на тілі, опухає обличчя, лихоманка. Також збільшуються лімфатичні вузли. У частини хворих токсокароз викликає біль у животі, блювання, метеоризм, діарею. Часто виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Якщо личинки потрапили в очі, то симптомами можуть бути почервоніння, зниження зору та білі вкраплення на зіницях.
Лишай
Лишай – це шкірне інфекційне захворювання, його може провокувати як грибок, так і вірус. Отже, існує кілька різновидів захворювання. Собачий лишай може передаватися від собаки до собаки, кішки, людині, а особливо до дітей.
Виявити собачий лишай досить легко. На жаль, багато власників розпізнає його вже на другій стадії, коли проявляються такі симптоми, як плями та випадіння шерсті. Перші ознаки визначити складніше: зазвичай це ледве помітний висип на шкірі, найчастіше на носі, на морді, біля вух або на хвості. Залежно від виду лишаю в собак захворювання проявляється по-різному.
2.4. Ознаки захворювання собаки. Вимірювання температури у собак. Дії власника у разі виявлення у собаки ознак захворювання.
Основні ознаки захворювання: втрата апетиту, підвищення температури тіла, малорухливість, млявість, часто блювота або блювота з вмістом крові, пронос, чхання й кашель, сильна спрага. У випадку симптомів захворювання потрібно звернутися до ветеринарного лікаря.
Для вимірювання температури тіла у собаки використовують електронний або звичайний (ртутний або спиртовий) термометр, змазують жирним кремом або вазеліном, після чого обережно вводять до 1,5 см в пряму кишку. Термометр утримують горизонтально протягом 2-3 хвилин. Температура від 37,5 ° до 39 ° у дорослих собак є нормою. У цуценят вона може коливатися в межах 38-39,3 ° С.
2.5. Дірофіляріоз. Ознаки і профілактика.
Дирофіляріоз (назва з латини перекладається, як «зла нитка») є гельмінтозним захворюванням, викликаним нематодами Dirofilaria.
Основні симптоми дирофіляріозу: різке і необґрунтоване зниження маси тіла, підвищення температури тіла тварини кілька разів протягом доби, швидка втомлюваність, поява задишки, напади кашлю, блювота, серцеві аритмії, блідість слизових оболонок та поява на шкірі різних висипань, папульозний дерматоз (поява на шкірі тварини відчутних гранул, що містять паразитів), абсцеси, порушення діяльності центральної нервової системи (порушення координації, судоми кінцівок).
Вакцинації проти дирофіляріозу не існує, тому профілактика передбачає комплексний підхід: регулярна дегельмінтизація тварин, запобігання контакту комах з тваринами, використовуючи захисні нашийники або препарати – репеленти, здатні захистити вашого вихованця не тільки від кліщів і бліх, а й від комариних укусів.
2.6. Ознаки захворювання собаки на бабезіоз (піроплазмоз). Дії власника у разі виявлення у собаки ознак цього захворювання.
Бабезіоз — це паразитарне захворювання крові у собак, переносниками якого вважаються іксодові кліщі. Збудниками є кровопаразити роду Babesia. Передається вона разом з укусом комахи. До класичної симптоматики належать: погіршення загального стану здоров’я; підвищення температури; слабкість; млявість; блідість слизових; анорексія; потемніння сечі.
Далі слизові та шкірні покрови стають жовтуватими, а сеча червоніє. Не виключено прояв неврологічних симптомів у вигляді судом та респіраторних синдромів, таких як задишка. Клінічна картина розвивається досить швидко, а без лікування піроплазмоз може призвести до смерті, тож потрібно негайно звернутися до ветеринарного лікаря.
2.7. Тепловий удар.
Тепловий удар у собак – це критичний стан організму внаслідок перегріву тварини. На відміну від сонячного, собака може отримати тепловий удар навіть перебуваючи в тіні або знаходячись поза вулицею. Зокрема, така проблема найчастіше зустрічається у тварин-брахіцефалів. Також, в зоні високого ризику – тварини похилого віку, тварини, які страждають ожирінням, захворюваннями дихальних шляхів або серцево-судинної системи.
Допомога при тепловому ударі: зняти нашийник і намордник, відвести тварину в прохолодне місце, обтерти холодною водою, але не занурювати у воду — різкий перепад температури дуже небезпечний. Зробити компреси на голову, пахви, внутрішню поверхню стегон, запропонувати воду.
2.8. Перша допомога собаці у випадку порізів, проколів та інших подібних ушкоджень.
Перше, що потрібно зробити – це ретельно обмити зону травми прохолодною водою. Якщо навколо отриманої рани є густа шерсть, її потрібно вистригти або збрити. Зону навколо рани краще промивати перекисом водню: вона розчинить бруд, зупинить кров і продезинфікує. Наложити пов’язку.
2.9. Умови утримання собак у багатоквартирних будинках або у вольєрах.
Собак дозволяється утримувати:
– у квартирах, де проживає одна сім’я, за кількістю, обмеженою можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог.
– у квартирах, де проживає кілька сімей, лише за письмовою згодою всіх повнолітніх мешканців квартири;
– на території присадибної земельної ділянки за умови, якщо огорожа цієї ділянки забезпечує ізоляцію тварини на цій території та наявна попереджувальна табличка про існування тварини;
Годування собаки повинно бути збалансованним, два рази на день з постійним доступом до свіжої води.
Вигулювати собаку потрібно два рази на день, мінімум одну годину. Прогулянки на свіжому повітрі з тренуванням та фізичноим навантаженням.
3. Поведінка собаки (загальні поняття).
Поведінка собак — це складна система, яка складається в більшій мірі з невербальних знаків. Поведінка буває вродженною та набутою. Набута формується людиною, як відповідна реакція на зовнішні та внутрішні подразники, в процесі дрессирування та утримання собак.
3.1. Що треба робити, якщо Ваш собака почав бійку з іншим собакою?
Надати першу допомогу постраждалий собаці; доставити до ветеринарної установи; повідомити у триденний термін страховика про настання
страхового випадку; подати письмову заяву на виплату страхового відшкодування та документи, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитку.
3.2. Що треба робити, якщо на Вас напав інший собака?
У випадку укусу або травмування собакою людини, власник або постраждала особа повинні негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров’ю людині,
негайно доставляти домашню тварину, яка вчинила дії, у ветеринарну установу для огляду.
3.3. Що треба робити, якщо на Вашого собаку напав інший собака?
Звернутися до ветеринарного закладу для отримання медичної допомоги та зафіксувати документально шкоду здоров’ю заподіяної собаці та розмір витрат; вимагати відшкодування від власника собаки, який вчинив шкоду та надати необхідні документи та докази для відшкодування збитків.
3.4. Яким Ви бачите свого собаку наприкінці виховання?
Слухняна, соціалізована та адаптована до міського життя собака. Має позитивне ставлення до собак, людей та оточення. Знає базові команди та виконує їх із задоволення.
4. Про що це говорить:
– ваш собака активно метляє хвостом;
Це говорить про збудження, яке може бути викликане як радістю, так і хвилюванням
– вишкірився;
Собака попереджає про моливий розвиток комфлікту
– прищулив вуха;
Говорить про те, що улюбленець має добрі наміри і проявляє поступливість
– підібгав хвіст.
Собака відчуває невпевненність або страх.
5. Які методи виховання тварин Ви знаєте?
Смакозаохочувальний, харчовий, механічний, контрасний, наслідувальний, ігровий, оперантний, метод наштовхування.
6. Яким чином потрібно винагороджувати собаку?
Залежно від мотивації собаки – Смаколиком (харчова), грою (ігрова) або поглажуваннями та голосовом (соціальна).
7. Яким чином можна покарати собаку?
Строга інтонація, тимчасове ігнорування.
8. В яких випадках, на Вашу думку, собака може проявляти агресію?
Охорона своєї території та інших ресурсів, захист цуценят, себе або господаря, страх, біль у стані афекту.
9. Що, на Вашу думку, є спровокована і неспровокована агресія?
Спровокована агресія проявляється при: дратуванні собаки, цькуванні, порушенні зони безпеки собаки. Несправокована: виконання відповідної команди, імітація агресії у грі, хвороба собаки, яка впливає на роботу центральної нервової системи.
10. Адаптація собаки в умовах міста (загальні поняття).
Соціалізація та привчання собаки до міського оточення, адаптація та спокійне ставлення до подразників, людей, собак, та інших тварин.
