Всі ми не раз бачили, а можливо самі є власниками собак, які дуже емоційно реагують на інших собак, людей, велосипеди тощо. Активно обгавкують, пробують наздогнати або навпаки втікають. З таким собакою дуже важко на прогулянці, він створює дискомфорт як власнику, так і оточуючим.
Таких собак останнім часом стали називати реактивними.
Що таке реактивність, і чи усі «некомфортні» собаки є реактивними, будемо розбиратися у цьому дописі.
Реактивна поведінка – це занадто емоційна реакція на певні подразники, які для реактивних собак називають тригерами. Тригери запускають високоемоційну реакцію на фізіологічному рівні. Це може бути страх або збудження, через які собака перестає нас чути і виконувати команди навіть якщо він їх добре знає, блокується харчова та ігрова мотивація. Власник ніяк не може вплинути на собаку, поведінка стає не контрольованою. Типові реакції собак із реактивністю – це активне обгавкування, бажання наздогнати, налякати або втекти та уникнути подразник.
Як нам зрозуміти котрий собака є реактивним, котрий відверто агресивним, а котрий банально не вихований?
Деякі собаки більш схильні до реактивності, деякі менше. Наприклад, службові породи робочого розведення, такі як німецька вівчарка, бельгійська вівчарка, доберман, бордер коллі, мисливські породи бігль, лабрадор, такса, джек рассел тер’єр та метиси цих порід значно частіше звертаються саме з цим запитом до кінолога. Тобто це собаки активні, дуже чутливі до змін навколишнього середовища, до будь-яких подразників, їхні процеси збудження переважають над процесами гальмування. Якщо такому собаці не дати належного тренінгу, не тренувати його нервову систему на балансування процесів заспокоєння і збудження, то в підлітковому віці ви отримаєте собаку, який не вміє спокійно поводитись, не вміє контролювати свої емоції та постійно перезбуджується.
До реактивності схильні:
1. Активні собаки з холеричним типом ВНД
2. Недостатньо соціалізовані цуценята (більш детально про соціалізацію читати тут)
3. Собаки із травматичним досвідом, пов’язаним із подразником.
4. Собаки із вивченим перезбудженням або неправильними побутовими ритуалами (очікування прогулянки, деструктивна поведінка наодинці тощо)
5. Собаки із закріпленим досвідом реактивної поведінки при певних подразниках на вулиці.
Дуже часто причиною реактивної поведінки стає недостатня соціалізація цуценя, недостатність позитивного досвіду з певним об’єктом, який викликає реактивну поведінку в майбутньому. Інша ситуація, коли собака отримує негативний досвід на певні подразники. Наприклад, покусав інший собака, і після цього маємо реактивність на собаку, яка покусала, і потім на усіх схожих собак, а згодом і на всіх собак загалом. Або собака мав негативний досвід спілкування з людиною, яка була необережна, і налякала або зробила боляче собаці, і той після цього випадку всіх людей вважає небезпечними та непередбачуваними. Також нерідко собака перезбуджується, коли знає, що зараз буде відбуватись. Наприклад, ви взяли повідець, щоб піти на прогулянку, для собаки це є тригером, який запускає високоемоційну реакцію. Якщо реактивна поведінка повторюється багато разів, вона закріплюється, і в майбутньому буде важче її змінити.
Подразнки, які найчастіше викликають реактивну поведінку:
1. Люди. Наприклад діти, група людей на вулиці або одна людина, люди, що пересуваються незвичним способом, гості вдома.
2. Тварини. Зазвичай собаки, коти і птахи, білки і зайці в лісі тощо.
3. Транспорт. Це можуть бути велосипеди, самокати, гучні великі машини.
4. Звуки. Гучні побутові звуки на кшталт закриття дверей, металеві різкі звуки, коли щось падає на підлогу, звуки в під’їзді, собаки, які гавкають за вікном, вибухи, грім.
Однак, далеко не усі собаки, що активно реагують на певні подразники можуть одразу класифікуватися як реактивні. Банальна невихованість та вседозволеність, відсутність проставлених кордонів у стосунках між собакою та власником зазвичай виливаються у поведінку, дуже схожу на реактивну. Пес тягне власника на майданчик, де тусуються інші песики, і нічого іншого по дорозі йому не цікаве. Собака лізе до усіх людей, або гавкає на усіх довкола. Але. Такий собака досить легко переключається на людину на тому кінці повідця, якщо та стає цікавішою за подразники довкола. Тобто, якщо собаку, який поводить себе бозна-як на прогулянці, можна відволікти та переключити на себе їжею, іграшкою, маркуванням поведінки у присутності подразника, то такий собака не реактивний. Такий собака потребує якісного виховання, можливо навіть корекції поведінки, але він точно не страждає реактивністю.
З таким собакою слід якнайшвидше звертатися за допомогою професійного кінолога. Так, у нашому клубі є курс «Міський собака». Він підходить тим собакам, які вдома поводять себе чемно, знають і виконують базові команди послуху, як то «Сидіти», «Лежати», «Стояти», «До мене», «Поруч», але на вулиці «не хоче виконувати», «не чує», «тягне до…» і таке інше.
Записатися на курс можна ось тут.
Повертаючись до дійсно реактивних собак, які фізично не в змозі себе контролювати за наявності тригера, слід рухатися такими етепами:
1. Знайти причину, чому даний тригер викликає дану реактивну поведінку.
2. Налагодити режим дня, режим сну, щоб нервова система собаки мала час відновитись.
3. Змінити асоціативні зв’язки з подразником на нейтральні або позитивні, за допомогою вправ, які підбере ваш кінолог.
4. Додати дисципліни та передбачуваності у повсякденне життя собаки. Базові заняття послухом на дресирувальному майданчику від наглядом кінолога допомагають собакам з реактивністю дисциплінуватися, навантажують ментально. А це у свою чергу дає якісно новий досвід стосунків з власником, і ставлення до зовнішнього світу.
Найпростіші вправи, які можна почати виконувати з реактивним собакою вже зараз – витримка. Очікування у певному статичному положенні вчить собаку концентруватися на власнику, ігнорувати фонові подразники та швидко переходити з розбурханого емоційного стану в спокійний. Якісно відпрацьована команда «Поруч» допоможе пройти повз подразники, і зменшити або уникнути вплив тригерів.
Наостанок хочеться зазначити ще один фактор утворення реактивної поведінки, і цей фактор – власник собаки, його особиста поведінка та емоційний стан. Собаки – найспостережливіші домашні тварини, вміють без жодного питання, з пів погляду відчути емоційний стан свого власника, і відповідно реагують власною поведінкою. І якщо сам власник виходить на прогулянку, як на мінне поле, сахається кожного перехожого, вибачається перед кожним зустрічним за найменший гав у його сторону, натягує повідець щоразу, як побачить собаку/дитину/велосипед/будь-який інший ще поки не тригер на горизонті, такий же стан підхоплює і собака. Багаторазове повторення (а гуляємо ми з собакою хоча б два рази на день) – шлях до найдійного закріплення саме такого психо-емоційного стану собаки і власника, і саме такої відповідної поведінки обох на прогулянці.
Отже, корекція поведінки реактивної собаки завжди починається з власника. Саме власника інструктор-кінолог розпитує про усі подробиці повсякденного життя із собакою у пошуках причин, які пояснять наслідки – деструктивну реактивну поведінку собаки. Кінолог складає план дій, детально розказує і показує як саме слід працювати із собакою, і контролює цей процес протягом співпраці із тандемом – собака-людина.
Маєте питання щодо поведінки вашого собаки?
Записуйтесь на індивідуальне заняття до кінолога нашого клубу ось тут.
Завжди раді допомогти!
