Аргентинський дог — білосніжний янгол-охоронець. Це неймовірна робоча порода собак. Ззовні спокійні, впевнені в собі собаки, еталон елегантності у собачому світі.
На початку ХХ століття в Аргентині велику популярність мали собачі бої. Особливу увагу публіки займав білий мастиф, якого місцеві називали білим бойовим собакою кордоби. Антоніо Мартінес, відомий лікар і творець породи, не був фанатом подібної розваги, але він побачив потенціал у цих сміливих і сильних собаках. Саме тоді йому прийшла ідея створити ідеальну породу, яка зможе поєднати в собі різні функції. Наприклад, полювання на велику дичину, охорона територій та родинна собака.
Аргентинський дог має найбільшу кількість предків у своїх генах. У створенні ідеального собаки брали участь такі породи, як кордовська собака, пойнтер, іспанський мастиф, німецький боксер, датський дог, бультер’єр, бульдог, бордоський дог, ірландський вовкодав. У 1964 році порода була визнана Кінологічною Асоціацією Аргентини (FCA) та Сільськогосподарською Спільнотою Республіки Аргентина. Тоді була відкрита племінна книга, у якій почали реєструвати собак цієї породи. Тільки у 1973 році порода була визнана Міжнародною Кінологічною Федерацією (FCI). Нині Аргентинські доги віднесені до групи FCI 2 (пінчерів та шнауцерів, молосів та швейцарських гірських, та скотарів у підтипі мастифів).
Оскільки порода позиціонувалася, як ідеальна, зовнішньому вигляду приділили багато уваги. Одним з критеріїв був саме білий колір, який до речі мав і практичне значення. Білого собаку добре видно з далеку і не переплутати з дичиною на полюванні.
Окремої уваги заслуговує унікальна зубна дуга, яка має квадратну, а не круглу форму. Передні зуби розташовані у прямій лінії, щоб збільшити площину укусу, завдяки чому собака може міцно тримати здобич. Весь шлях селекції зайняв близько 25 років, і тепер світ може насолоджуватися елегантною, величною та сильною собакою.
Цікавий факт: Аргентинські доги стали національним символом та гордістю Аргентини, а також являються єдиною офіційно визнаною національною породою. По всій країні можна зустріти пам’ятники присвячені аргентинським догам.
Аргентинські доги дуже розумні собаки, мають гарно розвинений інтелект. Ця порода славиться природною впертістю та незалежністю, яка буде тільки закріплюватися з віком. Щоб аргентинський дог не став приймати самостійні рішення за всю сім’ю, варто починати дресирування якомога раніше. В першу чергу потрібно відразу установлювати правила взаємодії та проживання. Все, що хочеться бачити в поведінці дорослого собаки, потрібно вивчати з цуценям. Починати потрібно з перших днів появи щеняти у домі. Поки ваш песик знаходиться на карантині можна привчати малечу до імені, команди «місце», залишатися самому вдома, одягати амуніцію.
Впоратися з характером аргентинця не просто навіть досвідченим собачникам. Господар повинен бути впевнений та послідовний у своїх діях. В навчанні потрібно використовувати смакову та ігрову мотивацію. Попри великий розмір в майбутньому, аргентинський дог не оцінить жорсткий фізичний примус або корекцію. Для того, щоб вибрати правильний метод дресирування, краще звернутися до досвідченого кінолога, який допоможе опанувати дієві методи виховання для вашого улюбленця. Адже відсутність досвіду у власника може негативно вплинути на характер аргентинця, і в майбутньому буде важко домовлятися з некерованим, великим догом.
Ставте за мету не тільки вивчення команд, а й побутове виховання та соціалізацію. Знайомте свого вихованця з різними людьми, іншими собаками та різними ситуаціями, щоб створити комфорт та впевненість. Чим більше собака отримує позитивного досвіду з навколишнім світом, тим більша ймовірність того, що аргентинський дог буде дружній до оточення.
Гарним рішенням будуть групові заняття на дресирувальному майданчику. Починати можна з Курсу для цуценят, де молодий собака отримає необхідні знання та базові навички взаємодії у соціумі. На наших дресирувальних майданчиках ми спостерігаємо, як ці собаки швидко вчаться виконувати команди та отримують задоволення від комунікації з власником.
В Україні аргентинський дог потрапив до списку небезпечних порід. Це означає, що представники цієї породи обов’язково повинні пройти тестування «Собака-компаньйон», щоб довести свою адаптованість до міських умов життя. В багатьох країнах світу ця порода взагалі заборонена.
Цікавий факт, аргентинські доги єдині собаки, хто здатен самостійно протистояти пумі.
Аргентинські доги — це собаки великого розміру, досягають 60-65 сантиметрів у загривку та мають вагу від 40 до 45 кг. Саме через розмір, багато людей не бере аргентинця у квартиру. Насправд,і з цією породою можна комфортно проживати у квартирних умовах, якщо забезпечити улюбленцю можливість витрачати накопичену енергію. Прогулянка повинна включати правильне фізичне та розумове навантаження. Аргентинські доги обожнюють довгі прогулянки, ігри та заняття на свіжому повітрі. Влітку чудовим варіантом навантажень буде плавання, взимку — катання діток на санях. Якщо аргентинцю не давати можливість витрачати енергію, у собаки почне псуватися характер, він може ставати дратівливим, буде бешкетувати вдома за вашої відсутності. Розмір аргентинського дога тут зіграє злий жарт, адже собака не обійдеться погризеними капцями чи шнуром від зарядного пристрою. Ці вихованці потужні, а тому предмети меблів, дверні косяки та стіни стануть постійною розвагою.
Сила, витривалість, азарт та швидкісні якості аргентинського дога дають можливість показувати відмінні результати на курсингу та в канікросі. Розум варто залучати в собачих видах спортивного послуху, таких як BH-VT, Собака-компаньйон, ЗКД, Обідієнс. Для м’язової системи та суглобів підійде фітнес, трюкове дресування та Раллі-Обідаєнс.
Вихований аргентинський дог — це відданий та лагідний собака. Порода достатньо самовпевнена та має якості лідера. Вони рішучі та вольові, тому господар не повинен поступатися в силі характеру, має бути впевненим, послідовним і обережним, оскільки порода може бути агресивною до незнайомих собак і людей.
Якщо власник бажає відпустити хвостика пограти до інших собак, обов’язково потрібно слідкувати за поведінкою аргентинця, щоб не було ніяких бійок. Якщо аргентинський дог отримає негативний досвід в бійці, назавжди це запам’ятає, і в подальшому може мати агресію до інших собак, особливо до тієї породи, з ким був конфлікт. Мають сильно розвинений інстинкт здобичі, тому варто обережно знайомити з котами та з собаками маленького розміру. Якщо аргентинського дога з цуценячого віку правильно привчати до котиків, вдома це будуть найкращі друзі.
Варто відповідально віднестися до вибору щеня, та віддати перевагу перевіреним розплідникам, які при купівлі нададуть відповідні документи та результати тестів. Психічно врівноважений аргентинський дог буде чудовим компаньйоном для сім’ї, буде обожнювати дітей та друзів родини. Дуже ласкавий та відданий, залюбки підтримає дитячі ігри.
Аргентинські доги живуть 11-15 років. У порівнянні з іншими великими породами, ці собаки мають міцне здоров’я і гарний супротив різним загальним захворюванням. Так, як аргентинський дог має біле забарвлення, має схильність до глухоти. Хвороба може бути часткова, або повна. Також мають схильність до алергічних захворювань та повноти, тому варто ретельно підбирати раціон з малечку, щоб їжа була збалансована. Відомо, що правильне харчування запорука здорового та довготривалого життя наших улюбленців.
Аргентинський дог має коротку, але м’яку та густу білу шерсть. Будь-які чорні плями вважаються недоліком. Щоб зовнішній вигляд мав ідеальний стан, достатньо розчісувати аргентинця раз в тиждень. І хоча догляд не потребує великих затрат сил та часу, незначний мінус все ж таки є. Коротка і біла шерсть буде по всьому будинку та на одязі. Тому варто мати гарний пилосмок, який зможе допомогти у побуті.
Дарма, що аргентинець має світлий колір шерстяного покрову, часто купати їх не потрібно, виключно по мірі забруднення. Після кожної прогулянки достатньо буде протерти песика вологим рушником. Через коротке біле хутро, аргентинський дог схильний до сонячних опіків, тому власникам слід запастися відповідним захистом для своїх улюбленців.
Аргентинський дог є сильною, спортивною та вірною породою. Вони можуть бути як лютими мисливцями, так і ніжними захисниками своїх людей. Через бійцівське минуле багато людей бояться цієї породи, але варто пам’ятати, що гарна генетика та правильне виховання допоможе побудувати гарні відносини та послух. Спостерігаючи за цими велетнями, ми можемо сказати з упевненістю, що аргентинські доги чудові та віддані компаньйони.
