IMG_3291

Ситуація, коли щеня або, що гірше, доросла собака громить квартиру, гризе цінні речі і весь час шукає пригоди на свою вухату голову, автоматично залучаючи до них господаря, на жаль, дуже поширена. Не знайдеться жодного власника, який хоч раз, повертаючись додому, не зіткнувся з наслідками розваг свого домашнього улюбленця.

Пов’язано це з тим, що ваш вихованець не отримав достатнього навантаження, перш ніж залишитися вдома одному, або навпаки “перегуляв”, і ніяк не може вгамуватися, або не дуже звик залишатися на самоті, і таким чином виплескує емоції, що накопичилася, руйнуючи все на своєму шляху. Тут багато хто може обуритися: “Як же так? Адже ми з ранку гуляли цілих 2-3-4 години, багато бігали та гралися з іншими собаками. Куди ще більше навантажувати?”. Тут і криється часта помилка, буцімто для того, щоб собака був стомлений, досить тривалої прогулянки, наповненої веселою біганиною з іншими хвостатими.

Дійсно, після такого собаки найчастіше повертаються додому ледве ворушачи лапами і відразу ж укладаються спати для відновлення сил. Мета, здавалося б, досягнута, але не тут було. Через пару годин ваш улюбленець, якого ви так старанно вигулювали, знову буде на ногах і почне вигадувати та шукати варіанти, чим би зайняти себе у вашу відсутність.

То як же тоді мають виглядати прогулянки, щоб не доводилося щовечора, повертаючись додому, гадати, якої ще “непотрібної” речі ви позбулися стараннями домашнього улюбленця?

Наш порад – додайте до свого повсякденного вигулу, окрім фізичних навантажень, ще й розумову роботу для собаки. Наприклад, вивчіть новий трюк, займіться пошуковими іграми або завітайте на незвичайні місця, де собака ще не була і повторіть там команди, які встигли вивчити на дресируванні в школі. Така прогулянка виявляється настільки насиченою та наповненою враженнями, що влаштовувати “дебош” після повернення додому у вашого собаки просто не залишиться ні сил, ні бажання.

Отже, ми змогли визначитися з форматом правильних, а головне корисних прогулянок, які допоможуть ефективно втомлюватися нашого пухнастого монстрика. Але що, якщо раптово настануть зимові морози чи осіння дощова та вогка погода, коли вибігти на вулицю зі своїм вихованцем, хоча б на 20 хвилин уже подвиг, а про заняття дресируванням чи тривалі прогулянки і думати не хочеться. У такому разі можна спробувати навантажити нашого собаку в домашніх умовах.

Звісно, ​​у квартирі сильно розгулятися не вдасться. Відразу ж зникає момент фізичної втоми, і тут нам доведеться звертатися переважно до розумових навантажень. У нашому арсеналі все ще залишається навчання собаки новим командам та відточування старих чи ігри з улюбленими іграшками, включаючи її пошук за запахом. Одним із найбільш захоплюючих способів розважити собаку і себе, на наш погляд, дуже цікава та незвичайна гра – “шейпінг”.

Суть цієї гри полягає в тому, що ми даємо собаці повну свободу дій і за допомогою маркера “так” або клікера, починаємо заохочувати та підкріплювати потрібні нам дії, запропоновані самим собакою.

Щоб краще зрозуміти принцип “шейпінгу”, розіграємо ситуацію і спробуємо навчити собаку приносити іграшку. Для цього нам знадобляться ласощі та розуміння собакою, що таке маркер “так” або клацання клікера:

Перший етап – кладемо потрібний предмет перед собакою та пропонуємо їй абсолютну свободу дій. Спочатку чотирилапому знадобиться якийсь час для розуміння, що йому потрібно робити. Будьте терплячими і постарайтеся розбити завдання на багато маленьких кроків. Почніть з того, що заохочуйте навіть кинутий погляд чи поворот голови у потрібний бік.

Другий етап настає у той момент, коли собака вже зрозумів, що його заохочують за певні рухи у бік іграшки. Зрештою, він почне взаємодіяти безпосередньо з предметом. Ваше завдання зробити так, щоб собака взяв його в зуби.

Третій етап. Тут ваш порядок дій залежить від самого собаки. Швидше за все, перше, що він спробує зробити – віднести іграшку вам, особливо, якщо до цього кудлатий був знайомий з апортуванням. У такому разі переходьте відразу до четвертого етапу.

Якщо ж цього не відбувається, як і на першому етапі, розбивайте вправу на маленькі шматочки і починайте заохочувати незначні рухи: повороти корпусу, голови або кроки у ваш бік. Але обов’язково стежте, щоб іграшка в цей момент була в зубах.

Четвертий етап, найприємніший. Коли собака зрозумів, що від нього вимагалося і приніс іграшку вам, обов’язково заохотіть її за допомогою “джек-поту” – видайте всі ласощі, що у вас залишилося і щиро порадійте разом зі своїм вихованцем виконаній роботі, тим самим закріплюючи результат.

У такий спосіб можна навчитися абсолютно будь-яким командам побутового послуху та трюкам, які тільки спадуть вам на думку. А якщо ідеї раптом закінчаться, надайте ініціативу вигадати щось нове самому собаці.

Існує окремий вид “шейпінгу” під назвою “фрі-шейпінг”. Процес гри майже не відрізняється від того, який ми щойно розібрали, за одним винятком – ми не вигадуємо нічого спеціально, а починаємо підхоплювати та заохочувати дії, запропоновані самим собакою. За допомогою такої гри народжуються найцікавіші та незвичайні трюки, навчити собаку яким навмисне іноді буває проблематично.

Як можна помітити, ця гра не складна і під силу кожному. Таке проведення часу може навчити собаку швидко “включати мізки” і з кожною новою грою вона почне все швидше і швидше здогадуватися, яке завдання ви їй придумали цього разу. І через те, що тут ми зовсім не використовуємо покарання і собака постійно “виграє”, навіть невпевнені в собі хвостики стають сміливішими та ініціативнішими.

І коли погода за вікном налагодиться, і ви знову повернетесь у звичайний режим прогулянок і тренувань, ви можете бути приємно здивовані тим, що собака, який раніше міг виконувати вправи з явним небажанням, раптом почав пропонувати вам свою компанію за власною ініціативою, швидше і чіткіше реагувати на ваші команди та значно легше навчатися новим навичкам.

Все правильно, адже за допомогою “шейпінгу” собака навчилася орієнтуватися на ваші дії та реакцію, зрозуміла, що з вами буває весело та цікаво вивчати нові команди. А ви навчилися розрізняти найменші зміни в поведінці вашого чотирилапого, а також радіти спільним, навіть незначним, перемогам. Простіше кажучи, вам вдалося встановити міцний зв’язок один з одним, який, можливо, не вдавалося створити годинами спільних тренувань і ігор.

Тому, не зупиняйтеся на “шейпінгу” тільки в рамках квартири, а переносіть цю діяльність і на вулицю, де так багато можливостей та варіантів для навчання новим навичкам. А щоб ваші ігри в “здогадайку” завжди були ефективними та приносили лише позитивні результати, ось кілька моментів, які можуть допомогти у цьому:

  • Поясніть собаці значення маркера “так” або звуку клікера. Головне правило: «клік-ням» – після кожного клацання клікера або слова «так» миттєво видавайте шматочок ласощі
  • Перед тим, як розпочинати гру, постарайтеся детально продумати кожен етап навчання та свою послідовність дій.
  • Якщо помічаєте, що собака довго не може зрозуміти суть вправи, розбийте цю частину навички на простіші етапи та активно заохочуйте кожен “прорив”.
  • Не забувайте використати “джек-пот”. Коли собака довго не може зрозуміти що потрібно робити, але раптом настає момент прозріння, обов’язково заохотіть її за це якомога сильніше – видайте замість одного шматочка цілу жменю ласощів.
  • Запасіться терпінням і великою кількістю ласощів. Собаці буває важко відразу розібратися в правилах гри, особливо на перших її етапах. Просто проаналізуйте, чому так відбувається, виправте помилку і продовжуйте насолоджуватися грою та веселощами зі своїм кудлатим другом.

Leave your comment