Аналогічно до піраміди потреб людини авторства американського психолога Абрагама Маслоу, у кінології існує своя піраміда потреб собаки або Всесвітня декларація благополуччя тварин. Іноді її називають «П’ять свобод», і формулюють у досить категоричній формі. Ми пропонуємо розглянути цей перелік свобод у більш практичному підході, і пояснимо як саме задоволення цих потреб впливає на процес виховання і дресирування собаки.
СВОБОДА ВІД ГОЛОДУ І СПРАГИ
Основа піраміди – фізіологічні потреби. У концепції «свобод» ця потреба названа «свобода від голоду та спраги». Проте під фізіологічними потребами слід розуміти ширший спектр функцій організму, який безпосередньо впливає на здатність собаки адекватно сприймати оточуюче середовище, здатність сприймати нове і вчитися. Це і повноцінний сон, і вільне дихання чистим повітрям, і оптимальний температурний режим тощо.
Іноді, через надмірну критичність формулювання, «свобода від голоду» сприймається занадто безпосередньо. Наче собака взагалі ніколи не повинен відчувати найменший голод. І коли ми кажемо, що на початок тренування собака має хотіти їсти, це не означає, що тварина має бути виснажена голодом, ледве тягнучи кволі лапи від нестачі енергії. Мова йде лише про рівень мотивації собаки на їжу або ласощі, які є у власника прямо зараз, на початку заняття. Вже за 10-15 хвилин інтенсивної роботи пес буде ситий і щасливий, а головне вивчить щось нове або якісно закріпить свіжо вивчені навички. І отримає від цього процесу абсолютно позитивний досвід. Більше того – перерва між прийомами їжі – нормальна фізіологічна потреба організму. Безперервне харчування може призводити до негативних наслідків у стані здоров’я тварини.
СВОБОДА ВІД ДИСКОМФОРТУ
До базових потреб відносяться також відчуття комфорту і безпеки у місці проживання тварини. Можливість відчувати себе спокійно вдома напряму впливає на рівень стресу організму, на відновлювальні процеси фізичних та психічних сил, а отже і на когнітивні здібності, здатність вчитися.
У розрізі «свобод» цей рівень піраміди потреб називається «свобода від дискомфорту», що по суті означає забезпечення комфорту. І от що саме вважати комфортом, і якого рівня він має сягати – питання до власників. Базово і цілком достатньо для забезпечення комфортного проживання собаки у домі забезпечити їй зручне місце для відпочинку, не на проході, не на протязі, але з «видом» на більшу частину помешкання. Ортопедичне та гіпоалергенне ліжечко додасть комфорту, але не є обов’язковим. Найкомфортніше місце у домі для собаки – поруч із люблячим господарем. На підлозі, притуляючись мордою до його капців. Про місце собаки у домі розповідаємо ось тут.
У цьому розділі важливо згадати і про такий варіант місця собаки як бокс або клітка. Іноді можна почути, що собака у клітці почуває себе в’язнем, і це є порушенням його свободи. Проте якщо подивитися глибше на це питання, можна побачити, що вміння собаки розслаблятися і відпочивати є дуже важливим і корисним. Важливо, щоб собака мав місце, у якому почувається максимально безпечно, і це місце можна взяти з собою у подорож. Виставки, змагання, переїзди, гостювання – все це незнайомі тварині місця, до яких треба звикати. А клітка – знаймоме місце, частинка дому, де завжди безпечно і затишно. Корисно для власника собаки мати можливість спокійно організувати трасфер тварини будь-яким видом транспорту, залишити у ветеринара або на перетримці, і знати, що пес не стресує, має своє безпечне місце, захищений від зайвих подразників.
Значний дискомфорт у собак викликають туалетні справи, тому для забезпечення комфорту пес має регулярно виходити на вулицю. Можна і дуже круто гуляти з собакою годинами, але для забезпечення фізіологічної потреби достатньо 15 хвилин.
Сюди ж варто згадати і амуніцію – ще один спірний момент, об який ламають списи різноманітні собакознавці. Нашийник чи шлейка, повідець чи рулетка? І ще намордник – зло чи благо? Правильна відповідь тут – здоровий глузд власника, який бачить свого собаку і може зрозуміти чи йому дискомфортно чи ні. За потреби та відсутності досвіду дуже бажано звертатися до професійного кінолога, який допоможе підібрати правильну амуніцію саме для вашого собаки з його фізичними параметрами та рівнем слухняності. Про амуніцію розповідаємо ось тут.
СВОБОДА ВІД БОЛЮ, ТРАВМ І ХВОРОБ
Дійсно, у зміненому стані, хвора на інфекції або травмована тварина не здатна адекватно реагувати на оточення. Буває так, що візуально із собакою усе гаразд, але вона якось повільно сідає чи обережно лягає, або повільно чимчикує замість бігти, і навіть агресує у відповідь на безневинний дотик. Перш ніж запідозрити, що пес лінується або має проблеми з агресією, варто перевірити його фізичний стан. Травми кінцівок призводять до больових відчуттів під час зміни положення тіла, різкий біль при дотиках може викликати автоматичну агресивну відповідь, розлади ШКТ призводять до нервовості, роздратованості. Банальна нестача відпочинку теж значно розхитує нервову систему не тільки людей, а й собак. Про надання собакам домедичної допомоги читайте тут.
Усе вищезгадане означає, що у момент занять дресируванням з собакою слід бути певними, що пес здоровий. І за першої підозри на порушення – звернутися до ветеринарного лікаря. Це важливо не тільки для збереження здоров’я тварини, а й для якості самого тренування. Якщо собака пов’яже заняття слухняністю із больовими відчуттями, буде нелегко згодом переконати його у зворотному. Біль – один із найсильніших подразників.
Тут же варто згадати і про аверсивну амуніцію, тобто суворі нашийники парфорси, ЕШО, зашморги, недоуздки тощо. І згадка ця проста – не можна використовувати подібні девайси без участі спеціаліста. Тільки професійний кінолог, який перепробує весь арсенал методів у спробах відкорегувати поведінку вашого проблемного собаки, може порадити на час тренувань за певних обставим іноді використовувати певні інструменти. Самостійне застосування подібних «помічників» може сильно нашкодити вашим стосункам із собакою, та значно порушити її «свободу від болю та травм».
СВОБОДА ПРИРОДНЬОЇ ПОВЕДІНКИ
Реалізація цієї свободи у повсякденному житті залежить від того, що саме розуміти під природньою поведінкою собаки.
Наприклад, природньою поведінкою для вівчарки є служити своїй людині, пасти та охороняти отару. І коли ця порода живе у бетонних джунглях міста, де її послуги нікому не потрібні, собака без роботи починає нудьгувати. Хронічна нудьга призводить до проблем з поведінкою вдома і на вулиці, які «лікуються» базовим дресируванням. Займаючись вихованням собаки, власник дає їй ментальне та фізичне навантаження, якого достатньо для того, щоб собака почував себе достатньо задіяним у житті власника. Не дарма навіть зараз, у сучасному житті, де застосування захисних здібностей собаки у місті фактично означає володіння зброєю, багато власників службових порід залюбки займаються розвитком саме захисних якостей собак.
Інший приклад, мисливські собаки. Робочі від носа до хвоста, здатні витримувати надлюдські умови роботи, годинами вистежуючи здобич, йдучи по сліду, заганяючи звіра. Це є природня поведінка поінтера, бігля, спанієля. Щоб реалізувати цей потенціал, собаці треба давати серйозні фізичні навантаження, а не лишати гризти коробки у домі, підживлюючи невротичні стани організму.
Загалом, стаючи на шлях собако-батьківства, слід перш за все дати собі відповідь на питання – чи та порода, яка мені подобається, підходить мені по стилю життя? Чи я зможу бігати добами по полях з моїм сеттером? Чи я зможу дати достатній тренінг моєму малінуа? Інакше пес буде приречений заривати свій талант у ямах та підкопах уздовж вашого паркану.
СВОБОДА ВІД СТРАХУ ТА СТРЕСУ
Реальне життя у соціумі не можливе без щоденних контактів з людьми, тваринами, технічними засобами тощо. Усі вони так чи інакше впливають на психіку тварини. Чогось собака може злякатися, через щось перенервувати. І це нормально. Більше того, без помірного навантаження на психіку живий організм не розвиватиметься.
Саме тому так важливо жити справжнє життя тут і зараз, контролюючи не середовище (що по суті нереально), а реакції вихованця і свої власні у цих контактах.
Іноді у цьому розділі говорять і про деякі методи дресирування, як то механічний або навіть і контрастний, які буцімто лякають тварину і призводять до хронічного стресу. Насправді, методично правильне застосування подібних методів може давати значні результати на шляху до виховання надійного та слухняного собаку. Проте тільки за умови професійного застосування. Саме тому так важливо займатися дресируванням собаки під наглядом професійного кінолога. Навіть якщо у вас є досвід, погляд зі сторони допомагає значно краще впоратися із поставленими задачами, уникнути помилок, які важко помітити самотужки.
На останок хочеться допомогти власникам, які переймаються через свою не ідеальність, яким здається, що вони дають своїм вихованцям недостатньо СВОБОДИ.
Люди, ви так само, як і ваші собаки, маєте СВОБОДИ у цих стосунках.
5 свобод людини у стосунках зі своїм собакою:
СВОБОДА від голоду і спраги. Кожен власник собаки має право задовольняти свої базові потреби, перш ніж займатися собачими
СВОБОДА від дискомфорту. Кожен власник має право виховувати свого собаку так, щоб життя із ним було комфортним усім членам зграї-родини
СВОБОДА від болю, травм та хвороб. Кожен власник собаки має право користуватися послугами спеціалістів, як то кінологів, зооготелів, ветеринарів, грумерів, які допоможуть уникнути перелічених проблем.
СВОБОДА природньої поведінки. Кожен власник собаки має право проводити час із собакою на власний смак і розсуд (окрім жорстокого поводження, що описано у Законах)
СВОБОДА від страху і стресу. Кожен власник собаки має право так організовувати своє життя, щоб не перетворювати його на служіння собаці
