IMG_7420

«Маленький доберман» — так найчастіше називають собачок породи цвергпінчер. І таким зверненням можна легко образити господаря пінчера, адже мало хто знає, що ця порода є предком сучасних доберманів. Давайте зазирнемо в історію і подивимося, коли з’явилася ця порода.

Цвергпінчер або карликовий пінчер – родом із Німеччини. Перші згадки зафіксовані 300 років тому. Незважаючи на це перший затверджений стандарт породи датується 1880 року. Порода швидко почала набирати популярності і вже в 1885 році був створений перший клуб любителів цих витончених собачок.

Раніше призначенням породи було полювання щурів та охорона. Заводили їх і тримали у стайнях. У деяких джерелах йдеться про те, що вони не лише виконували роль мисливців на щурів, а ще й ставали подорожніми кучерів. Цвергпінчери завжди були недовірливими до сторонніх і мали дуже дзвінкий голос, тому вони чудово справлялися з функцією охоронця та «дзвіночка». Переломним етапом життя цвергпінчерів у Німеччині можна вважати 1900-й, коли представники цієї породи вперше взяли участь у виставці, в місті Штутгарті. Саме після 1990 року цвергпінчерів все частіше стали бачити в будинках знаті.

Зараз карликові пінчери — це собаки-компаньйони, але з упевненістю можемо сказати, що робочі якості цієї породи збереглися. Вони і досі чудово справляються з роллю охоронця. Часто можна спостерігати, як пінчер нікого не підпускає близько до свого господаря. Вони дуже ревниво ставляться до своїх господарів, і не всі собаки цієї породи можуть ужитися з іншими тваринами в одній родині.

Багато людей не знають призначення цієї породи, і сприймають пінчерів як декоративних маленьких собачок. Насправді це чудова робоча порода, тому і виховання має бути відповідним. Якщо носити їх на руках, багато в чому потурати, маленький пінчер стане вередливим. Щоб уникнути майбутньої тиранії та маніпуляції з боку цвергпінчера, краще розпочинати заняття з перших днів появи цуценятка у домі. Поки не можна виходити на вулицю, почніть в будинку з привчання до імені, амуніції, місця. Щойно закінчиться період карантину, потрібно починати навчання з досвідченим інструктором, який підкаже, як правильно виховати песика. Адже багато помилок, які ми формуємо у ранньому віці, впливають на поведінку вже дорослого собаки. Важливо навчиться бачити сигнали, які показує вам хвостик.

Представники цієї породи бувають досить уперті. Потрібно правильно підібрати ключик до цих невгамовних песиків. Працювати з цими собачками потрібно без грубості, акуратно застосовувати механічну дію.

На дресирувальних майданчиках навчається не тільки цвергпінчер, а й господар. У нашому клубі часто працюємо з цвергпінчерами, і це приносить усім величезне задоволення. Наші учні проходять не лише курси для цуценят, а й готуються до здачі нормативів таких як «Міський собака» та «Собака-компаньйон». Не дивлячись на маленький розмір, цвергпінчери досить витривалі, у них чудово розвинені м’язи. Це дає можливість займатися різними напрямками дресирування: фрістайл, аджиліт, дог пуллер, канікрос, пітч ен гоу.

За своєю природою цвергпінчери гіперактивні, дуже полюбляють бігати, стрибати, носитися парком, дуже люблять грати в іграшки. Оскільки всю цю енергію потрібно регулрно компенсувати, ці песики ще й чудові «жруни». Всі ці якості дуже допомагають у дресируванні цієї породи, з ними не потрібно розвивати мотивацію, вони чудово працюють за ласощі або улюблений м’ячик. Через невгамовну енергійність цвергпінчера часто страждають меблі в будинку, взуття та інше. Для того, щоб зберегти будинок у цілості, потрібно давати собаці різні навантаження. Сюди можна віднести і заняття дресируванням, і активні прогулянки на вулиці.

У карликових пінчерів зазвичай дуже сильні процеси збудження та слабкі процеси гальмування. Іноді можна побачити, що їх навіть трясе. Помилкова думка, що їм холодно або страшно. Насправді, це особливості нервової системи.

Пінчери не вибагливі у догляді. У цієї породи коротка шерсть і вистачить просто протерти собаку вологою ганчірочкою після прогулянки. Купати їх потрібно не часто, у міру забруднення. Не дивлячись на те, що шерсть коротка, клопіт є, адже двічі на рік карликові пінчери також линяють, та й досить рясно. Господарі жартують, що можна робити наповнювач для подушок або матраца. Через маленький розмір, у вогку та холодну погоду, пінчерів бажано одягати. З маленького віку можна привчати і до черевиків, щоб узимку захистити лапки від холоду та реагентів.

Підбиваючи підсумки, можна виділити категорію людей, кому не підходить ця порода. Це люди, які віддають перевагу спокійному і зваженому темпу життя. Якщо відпочинок вдома перед телевізором привабливіший за прогулянку на свіжому повітрі. Для таких людей потрібно розглядати інші породи, адже квартирний спосіб життя, з короткими виходами на вулицю, не зроблять цвергпінчера щасливим та здоровим.

Leave your comment