Більше трьох століть поспіль маленькі яскраві грайливі спанієлі тримаються у фаворитах серед декоративних песиків – компаньйонів. Кавалер-кінг-чарльз-спанієль – порода, відроджена до автентичного зовнішнього вигляду собак короля Чарльза ІІ.

Історія породи варта окремого серіалу від Netflix. Вже у назві породи є своя інтрига, адже окрім кавалерів, є ще порода просто кінг-чарльз-спанієль. Далі цікавіше, бо сам король Чарльз більше любив мопсів, аніж кудлатих собачок, що жили при дворі. І саме тому за часів його правління популярнішими спанієлями зовнішньо були ті, що мали біль округлі голови, приплюснуті мордочки та вирячені очі, як у мопсів. От такий спанієль власне називається кінг-чарльз. Кирпаті спанієлі були так сильно до душі королю, що він видав указ, за яким ці собачки мали право знаходитися у будь-якому публічному місці, навіть у парламенті.

То хто ж такі кавалер-кінг-чарльз-спанієлі? А це інший фенотип тієї ж собачки, але з більш плоским черепом і рівною мордою. Такого типу собаки були популярними за часів правління королеви Марії, бабці короля Чарльза ІІ. Саме такими були ці собаки до того, як потрапили під вплив любителів мопсів.

Окремим сюжетом могло б бути ствердження, що так насправді, то ці собаки не є спанієлями як такими, і тільки користуються цим словом у своїй назві, але ця теорія наразі не підтверджена.

Цікавий факт, що відтворений пес короля Чарльза вже не має нічого спільного зі своїми предками. Начебто герцог Мальборо продовжував підтримувати породу у своєму замку Бленгейм. Порода була знову створена завдяки американцю Розвіллу Елдріджу, який марно шукаючи старотипних кінг-чарльзів, призначив грошову винагороду тому, хто створить собаку, яка відповідатиме зовнішності тих, що зображені на старовинних полотнах часів правління династії Стюартів.
Так, у 1928 році з’явилися перші представники породи, а у 1945 вона була зареєстрована в Американському Кеннел клубі як офіційна порода з додаванням приставки «кавалер». Це підкреслює принципову різницю та самостійність породи на фоні кінг-чарльз-спанієлів з короткими мордами. Приз за відновлення породи був вручений під час проведення Crufts і становив значну для того часу суму — 25 фунтів стерлінгів.

Окрім основних ознак – форма голови, морди і очей, кавалер-кінг-чарльз відрізняється від кінг-чарльза розміром, і є трошки більшим за кінг-чарльза. Шерсть кавалера має бути рівною, без кучерів та завитків, а вуха поставлені трохи вище, ніж у кінг-чарльзів. На цьому різниця порід по суді закінчується.
Кольори у обох чарльзів-спанієлів однаково яскраві – рубін, бленгейм, чорно-підпалий та триколор. У триколорів та бленгеймів обов’язково має бути біла проточина на голові.

Дресирування собак породи кавалер-кінг-чарльз-спанієль
Темперамент собак породи кавалер-кінг-чарльз-спанієль зазвичай холеричний, собаки активні, жваві, непосидючі. Швидко і легко підхоплюють нові навички, корисні та не дуже. Саме тому вкрай важливо з першого кроку цуценяти у новому домі намагатися одразу показувати які правила діють у новій родині, як поводити себе правильно, і заохочувати таку поведінку.

Багато уваги слід приділяти роботі з витримкою, напрацюванням уважності песика, над здатністю активно концентруватися і переключатися з біганини на роботу і навпаки.
Маючи гарну харчову мотивацію, цуценя кавалер-кінг-чарльз-спанієля з легкістю вивчає неймовірну кількість команд і трюків, готове співпрацювати і намагається зловити бажання власника з півпогляду.

Важливою для цуценя є рання соціалізація, в рамках якої собака знайомиться зі світом, усвідомлюючи його безпечні та небезпечні сторони, вчиться орієнтуватися на власника та спілкуватися з оточенням. Урізноманітнюйте прогулянки з цуценям, обирайте нові маршрути, місця, оточення. Завжди беріть з собою смаколики, щоб заохочувати цуценятко до нових звершень, підтримувати цікавість до продуктивної дослідницької діяльності.

Зазвичай кавалер-кінг-чарльз легко іде на контакт з іншими собаками та людьми, але варто перепитувати у власників інших собак чи можна з ними «познайомитися», щоб новий пес випадково не налякав або не травмував вашого малюка.

Першочерговим призначенням породи є бути компаньйоном. Саме тому дресирування у мінімальному обсязі означає правильне виховання собаки. Групові заняття на дресмайданчику будуть корисними цуценяті кавалер-кінг-чарльз-спанієля, адже допоможуть навчитися концентруватися на взаємодії з власником. Загалом, собаки цієї породи прекрасні компаньйони для усієї родини, для дорослих, дітей та людей похилого віку.

Особливості утримання
Довга, м’яка і пухнаста шерсть кавалерів вимагає ретельного і регулярного догляду. Вичісування та купання мають бути по кілька раз на тиждень. Не менш ретельним має бути догляд за очима і вухами собаки, де через анатомічні особливості часто збирається пил і бруд.
М’яка шерсть провокує швидке нагрівання тіла собаки на сонці, то ж не варто надовго лишати тварину влітку на спеці. Після прогулянок слід ретельно оглядати шерсть і вуха, де можуть застрягати рослини, гілки, листочки, а ще комахи тощо.
Вважається, що породі притаманне бажання постійно знаходитися поруч із власником, а отже, вкрай важливо, одразу привчати цуценя до самостійності. Періодично час від часу залишати цуценя самого, щоб не створити собі проблему у майбутньому із сепараційною тривогою та іншими наслідками стресових розладів нервової системи.

Не дивлячись на те, що собака є маленькою, регулярний вигул на вулиці та дозовані фізичні навантаження мають бути присутні у житті кавалер-кінг-чарльза, хоча б заради профілактики ожиріння та серцево-судинних захворювань, притаманних породі.
