У цьому дописі мова піде не про ієрархію, і не про жахливу теорію домінування, зовсім ні. Цю нотатку ми присвячуємо темі комфортного розміщення собаки у вашому будинку. Розкажемо яким має бути місце, де його розміщувати, і головне – як привчити собаку до її місця у будинку.
Про важливість сну
Новонароджені цуценята сплять 20-23 години на добу. Дорослим собакам вистачає сну всього 5-6 годин на добу, хоча байдикувати вони можуть довгими годинами, в очікуванні вашого повернення додому. Сплять собаки тільки лежачи, і якщо довкола немає особливо сильних подразників, то засинають дуже швидко.
Сон відіграє значну роль у підтримці здоров’я собаки. Для правильного фізіологічного розвитку організму та нервової діяльності, кожному вихованцю потрібно якісно відпочивати, особливо після активного дня. Під час сну наші хвостики не лише відновлюються та набираються сил, але й засвоюють усе те, що з ними сталося протягом дня, новий досвід та нові знання. Саме тому так важливо та корисно давати можливість цуценятам після занять поспати, перш ніж рушити до нових пригод.
Де розмістити місце собаки
Щоб сон був міцним та здоровим, місце собаки має розміщуватись у правильному місці. Важливо знайти затишний куточок, де ваш вихованець зможе відпочивати та відновлювати енергію без зайвих перешкод та подразників. Вибирайте місце, яке буде не на проході, де немає протягів, і де ніхто випадково не наступить на хвіст вихованцю. Бажано, щоб з цього місця собака міг бачити більшу частину будинку, не встаючи. Тоді йому буде зручно спостерігати за пересуваннями сім’ї та гостей по дому, і він не вештатиметься зайвий раз під ногами.
Місце собаки – безпечна зона, де тварина повинна мати можливість прийти до тями після навантажень або стресу. Не дозволяйте дітям та стороннім людям турбувати собаку під час її сну та відпочинку. Навіть якщо собаці сниться страшний сон, вона поскулює і «біжить з усіх ніг» від монстра, що наснився, не варто турбувати вихованця, перериваючи цю важливу фазу сну. Більше того, спросонь собака може вас просто не впізнати, не зорієнтуватися, де він і що відбувається навколо. У такий момент він може навіть почати захищатися, загарчати або навіть ненароком вкусити.
Яким має бути місце собаки
Під місцем в даному випадку мається на увазі ліжечко, лежанка, диван, крісло або просто підстилка, на якій собака відпочиває, перебуваючи в зручному місці в будинку.
Розмір лежанки має відповідати розмірам собаки. Тварина повинна повністю поміщатися на своєму дивані, мати можливість розтягнутися, лежачи на боці, так, щоб не звисати з усіх боків як дріжджове тісто.
Не варто купувати таку лежанку для цуценя на виріст або купувати цуценятку дуже дорогу лежанку. Поки малюк зростатиме, є ризик, що він використає її не за призначенням – безповоротно забруднить або понадкусює в період зміни зубів.
Матеріал лежанки бажано вибирати натуральний, досить міцний та зносостійкий. Властивість «антикіготь» буде для цього виробу дуже доречною. Дуже бажано, щоб лежанка була непромокаючою. Стежити за чистотою та сухістю місця собаки потрібно обов’язково.
Як привчити
Привчати собаку до місця в будинку найкраще з перших днів появи щеняти в будинку. Дорослому собаці, з досвідом проживання в одному приміщенні з господарем, буде достатньо показати, де його місце в новому будинку. Якщо це буде перший досвід, не хвилюйтеся, головне в навчанні бути послідовними і не поспішати.
Так як нашим хвостикам дуже подобається бути ближче до своїх людей, привчання до місця може стати квестом. Ось кілька підказок про те, як правильно привчити собаку до місця.
Беремо смачні ласощі та вигуляне спокійне цуценя. За допомогою смаколика заводимо хвостика на лежанку і хвалимо за це. Так повторюємо кілька разів. Далі додаємо голосову команду “Місце”. Першим етапом буде лише захід на місце, де ми віддаємо ласощі. Через кілька повторень, пробуємо покласти хвостика і обов’язково багато хвалимо. Можна сісти перед собачкою та кидати шматочки на лежанку перед носиком. Якщо вихованець лежить спокійно, не показує хвилювання, можна акуратно погладжувати його.
Поступово збільшуємо відстань до місця. Відсуваємось на пару кроків від місця, говоримо команду і чекаємо, щоб собачка пішла на місце. Можна підказувати жестом руки до місця, але не надто активно, і точно не тією рукою, в якій тримаємо ласощі. В іншому випадку наш домашній хижак може почати полювати за рукою і замість відпочинку розбурхається веселою грою в наздоганяння.
Щойно цуценя зайшло на свою лежанку, допомагаємо прийняти лежаче положення і даємо смаколик. Відстань до лежанки збільшуємо поступово. Якщо вихованець не йде за командою «Місце», заводимо шматочком як на першому етапі. Головне не поспішати і не лаяти собачку, якщо щось не виходить. Під час навчання не потрібно відправляти на місце як покарання за непослух чи шкоду. Заборонено використовувати фізичну силу та затягувати собачку на лежанку. Це може налякати тварину, і ніякого розслаблення тут собака відчути не зможе.
Поки йде навчання, завжди тримайте собаку у полі зору. Щойно побачили, що малюк сам пішов на місце або крутиться поряд, підкажіть голосом або жестом і похваліть за правильну поведінку.
На ніч укладайте втомлене цуценя в його власне ліжечко. Можна якийсь час посидіти з цуценят біля його лежанки, спокійно погладжуючи вихованця, розмовляючи з ним рівним спокійним голосом.
Бокс та клітка.
Окрім місця-лежанки дуже рекомендуємо привчати собаку до боксу або клітки. Часто власників лякає саме слово «клітка», що асоціюється з позбавленням волі, фізичними обмеженнями та незручністю для тварини. Людське уявлення про клітку не малює нічого доброго у зв’язку з цим поняттям.
А як на це запитання дивиться сам собака? Однією з базових потреб будь-якого живого організму є безпека. Не виняток і собака, який у дикій природі влаштовує своє лігво так, щоб бути захищеним з усіх боків. Лігво собаки недоступне стороннім, вхід до нього лише один, решта сторін надійно захищені. Привчений до клітки чи боксу собака саме там відчуває максимальну безпеку. Ніхто не потурбує його сон у такому прихистку, і отже саме у клітці собаці можна розслабитися та спокійно поспати.
Безперечною перевагою клітки та боксу є комфорт тварини в подорожах, у транспорті та в нових тимчасових місцях проживання. Навіть перебуваючи в незнайомому місці, бокс – це шматочок власного будинку, прихисток від стресу.
Навіть удома, де все знайоме, клітка може прийти на допомогу господареві, який тільки починає привчати собаку залишатися самому. Схвильоване цуценя може натворити чудес у спробах якось заспокоїтися та зняти напругу, доки господаря немає вдома. І в хід йдуть не лише дорогі, але більш-менш невинні кросівки власника, а й електричні дроти та важка побутова техніка. Привчене до клітки цуценя, після якісної прогулянки, сите і задоволене, може спокійно проспати всі ті кілька годин, поки господаря немає вдома.
Вибір клітки для собаки
При виборі клітки особливу увагу слід звернути на матеріал. На ринку є вироби із дерева, пластику або металу. Рекомендуємо вибирати виріб із нержавіючого металу.
Другий найважливіший параметр клітки – розмір. Саме клітку варто брати на виріст, виходячи з розмірів майбутнього дорослого собаки. У клітці правильного розміру собака повинен мати можливість зручно лягти, розтягнутися, стати на повний зріст. Усередині має бути місце для лежанки та місце, де можна поставити миску з водою. Не беріть надто велику клітку і не залишайте там пелюшки. Нам не потрібно, щоб собака вчився ходити в туалет під себе.
Розміщення клітки у будинку
Вибір правильного розташування також відіграє важливу роль. Клітка не повинна стояти на проході, краще поставити до стінки, а верх накрити щільною тканиною, щоб собачка сприймала її як свій будиночок, де можна спокійно відпочити. За рахунок того, що клітка з прутами, хвостик завжди матиме хороший огляд.
Привчання собаки до клітки чи боксу
У цьому педантичному питанні не потрібно поспішати, все має бути поступово і на радість вашому хвостику. Для кращої адаптації всередину можна покласти іграшки. Щоб собачка не сприймав клітку як покарання, не відправляємо її туди після витівок. У жодному разі не запихайте собаку в клітку насильно.
Привчати до клітки можна за допомогою їжі або ласощів. Шматочки ласощів віддаємо за кожний правильний рух у бік клітки, перший віддаємо за те, що хвостик зайшов у клітку, інші йдуть за те, що він там залишається. Не потрібно змушувати собаку довго залишатися всередині, починайте з кількох секунд. Далі можна поставити миску і їжу закидати в неї, щоб собака без вашої допомоги заходив у «будиночок» і знаходився там довше. Їжу можна додавати через прути, не засовуючи руку всередину клітки. Важливо, щоб вихованець не відчував страху щодо клітки.
На першому етапі не поспішайте зачиняти дверцята, це може налякати тварину. До цього пункту можна приступати, коли вихованець сам заходить у клітку, і може там трохи побути, прийняти сидяче або лежаче положення, може навіть поспати. Коли собачка почне сам заходити в клітку і лягати, можна потихеньку зачиняти двері. Прикрили двері, зачекали кілька секунд, обов’язково заохотили смаколиками і знову відчинили.
Не поспішайте виходити за межі квартири, починати можна з виходу в іншу кімнату. Якщо ваш вихованець почав скиглити, не варто тут же бігти і «рятувати» його, дістаючи з клітки. Такий маневр відкриє дорогу для маніпуляцій з боку вихованця та зіпсує все, над чим ви працювали, адже собачка зрозуміє, що чим швидше почне вити чи гавкати, тим швидше повернеться господар.
Помінялися місцями
Буває так, що щеня, потрапляючи в новий будинок, вибирає своїм місцем ваше ліжко чи диван. Добре це чи погано – вирішувати вам, адже і будинок, і собака лише ваші. Однак слід пам’ятати два важливі факти:
- Якщо дорослому собаці в майбутньому буде заборонено заходити до вас у ліжко або на диван, значить і цуценятку цього не можна відразу ж і безповоротно. Буде дуже важко з часом пояснити молодому підлітку, що правила поведінки вдома раптом змінились. І те, що стає звичкою у дитинстві, дуже важко викорінювати у майбутньому.
- Навіть якщо ви раді компанії цуценя на своєму дивані, у собаки все одно має бути особистий персональний простір у будинку, його місце, де він може побути один. Нехай він буває там раз на день, але це місце собаки, і він про це знає.
