IMG_5551

Колись відповідь була простою – завели цуценя, ідемо на дресирувальний майданчик до інструктора-кінолога, проходимо один-два курси послуху, складаємо іспит, вихований собака готовий. Власники службових порід ще могли продовжувати навчання за спеціальними напрямками в рамках допомоги ТСО, готуючи захисних, вартових, пошукових собак тощо.

 

Сьогодні відповідь на питання «Хто може допомогти мені виховати собаку?» у гуглі виглядає неоднозначно. І у початківців розбігаються очі – хто усі ці люди: кінолог, зоопсихолог, біхевіорист, спеціаліст з поведінки, спеціаліст з корекції, інструктор з танців та фітнесу для собак, дог-сіттер, вигульщик собак, хендлер. Легко розгубитися, тому нижче спробуємо допомогти розібратися.

 

ТЕРМІНОЛОГІЯ

 

Кінолог

Це фахівець з кінології, науки, яка вивчає собак – їх анатомію, фізіологію, еволюцію та походження. А також розведення, годування, утримання і звісно виховання та дресирування собак. Кінолог повинен мати базові знання з ветеринарії і етології.

Інструктор-кінолог

Здається, що різниці між цим терміном і попереднім немає, але, якщо кінолог – це людина яка займається наукою про собак, і усім, що з ними пов‘язано, то інструктор-кінолог – професія, в якій працюють безпосередньо з людиною та її чотирилапим вихованцем. Інструктор розробляє план тренувань, керує і коригує виконання завдань, він вчить ВАС дресирувати і виховувати собаку. Тому, цілком можливо бути кінологом, і при цьому не працювати інструктором, але навпаки – ніяк.

Спеціаліст з поведінки собак або біхевіорист

Назва каже сама за себе – це людина, що вивчає поведінку собаки, її причини та наслідки. Допомагає зрозуміти і вирішити помилки виховання. Наче все логічно, але деякі з тих, хто так себе називає, повністю заперечують думку про те, що вони кінологи. Виходячи з того, що ми розглядали вище, таку тезу не можна вважати вірною. Без знань в області кінології стати фахівцем і ефективно працювати з тваринами неможливо.

Зоопсихолог або етолог

Найсуперечливіший термін по відношенню до роботи з собаками. Зоопсихологія вивчає психічні процеси взагалі усіх тварин, а не тільки собак. Зоопсихологи – це науковці, яких цікавить поведінка тварин, диких та домашніх; їх взаємодія один з одним і з представниками інших видів, в тому числі з людиною. Вони займаються спостереженнями, проводять експерименти, аналізують результати. Отже ті, хто називає себе зоопсихологами можуть вам розповісти, що означає поведінка вашого улюбленця, але щоб її виправити доведеться звернутися до відповідного фахівця.

Отже, по суті, вибір лежить між спеціалістами з собачого виховання та науковцями з тваринної психології загалом.

 

Якщо заглиблюватися ще дужче, то слід розібратися і в таких термінах як виховання і дресирування собаки.

 

Виховання собаки

Під вихованням розуміють усю сукупність дій власника тварини, які призводять до набуття собакою певних специфічних навичок. Якщо робити усе правильно, то такі навички дозволяють налагодити комфортне життя тварини з конкретною людиною, у конкретному місці. Це, наприклад, привчання робити свої справи на вулиці або на пелюшку, привчання не підбирати їстівне з підлоги або землі. Привчання до повідка, нашийника, намордника, взуття, одягу; привчання до самостійності та спокійного поводження вдома і на прогулянках, серед інших собак і людей. До таких навичок відносяться і усі побутові ритуали – збори на прогулянку, вихід з приміщення, миття лап, ранкове привітання та вкладання спати, годування у певний час, у певному посуді, у певному порядку. Сюди ж відноситься і увесь комплекс заходів, направлених на призвичаєння собаки до умов навколишнього середовища – так звана соціалізація.

 

Собаки є дуже стереотипними тваринами, тобто їм живеться затишно і комфортно, коли довкілля є прогнозованим, коли чітко зрозуміло що і коли варто робити, і чого і коли робити не слід. Виховання собаки починається з першого кроку тварини у вашому домі, і тому так важливо робити це одразу і правильно.

 

Курс для цуценят у нашому клубі направлений в першу чергу на допомогу власникам собак так організувати своє життя з новоприбулим членом родини, щоб усім було комфортно, і людям, і тварині. Протягом десяти занять курсу ми розглядаємо усі побутові питання, з якими стикаються 99% власників цуценят, докладно розказуємо і показуємо як налагодити побут.

Більше того, Курс для цуценят у груповому форматі дає можливість отримати комплексну ранню соціалізацію, що так важливо встигнути до п’ятимісячного віку собаки.

 

Дресирування собаки

За класикою дресируванням є напрацювання у тварини умовних рефлексів і навичок, корисних людині, і які виконуються за її, людини, сигналом. Тобто, вивчення з собакою команд, таких як Сидіти, Лежати, Стояти, До мене, Поруч, Місце, Апорт, Бар’єр, а також Охороняй і Шукай та багато інших – є дресируванням, а собака, який уміє їх виконувати – видресируваний. Собаки у спорті, собаки на службах, собаки, які живуть у місті серед соціуму, усі обов’язково мають бути видресирувані тим чи іншим методом, до певного чітко визначеного рівня.

 

Чому ж тоді останнім трендом серед зоопсихологів є твердження, що дресирування є знущанням над особистістю, порушенням прав і свобод тварини? Мабуть саме через формулювання поняття «дресирування», таке жорстке, зверхнє, споживацьке. Дійсно, звучить не дуже гуманно і якось егоцентрично – «навичок, корисних людині» і оце «за сигналом людини». А якщо до всього додати класичні методи дресирування, про які можна читати у книжках ХХ сторіччя, то й справді може здаватися, що дресирування – зло, а кінологи чисті садюги. Та не все так однозначно.

 

Відкинувши емоції, погляньмо на

взаємодію і взаємозв’язок виховання і дресирування собаки.

 

Ось маленьке цуценятко вперше потравляє до вашої оселі, озирається навкруги, і робить свою першу шкоду – дзюрить на килим. Вихованням буде підхопити малюка і винести на вулицю, дресируванням – поставити на травичку, сказати слово-команду «Туалет» або «Гуляй» або «Роби справи», і похвалити за чемно виконану справу. Грань тонка, і перетікає з одного в інше.

 

Інший приклад, цуценятко півгодини бігало з іншими песиками і тепер не може заспокоїтися, очі світяться, гавкає на усіх і усе, збудження зашкалює. Вихованням буде взяти малюка на поводок, пройтися спокійним кроком до місця без зайвих подразників, і виконати вправи на заспокоєння, які вивчаються заздалегідь – завдяки дресируванню – і виконуються «за сигналом та на користь людини». Це може бути команда «Лежати» із витримкою, під час виконання якої ми згодовуємо цуценятку певну кількість смаколиків з невеличкими паузами. Або команда «Спати», коли щеня вкладається на бік, кладе мордочку на землю, розслабляється, і за невеличкий проміжок часу дійсно заспокоюється. Дихання вирівнюється, вушка та очі перестають бути червоними, пес готовий до спокійного повернення додому.

 

Потреба у виховання диктує власнику привчати цуценя слідувати за ним на прогулянках, дресирування допомагає зробити цей процес зрозумілим обом учасникам процесу за допомогою маркерів «Так» чи «Ні» і команд «Поруч» і «До мене».

 

Отже, виходить, що виховання і дресирування собаки пов’язані на стільки, що відділяти одне від одного, а тим більш заперечувати дресирування, щонайменше нелогічно.

 

Таким чином виходить, що дресирування – є процесом пошуку спільної мови з собакою, а результатом є налагоджений зв’язок і взаєморозуміння між людиною і твариною.

 

 

ЯК ОБРАТИ ФАХІВЦЯ ДЛЯ СОБАКИ?

 

Вибір спеціалістів, що пропонують послуги з перетворення вашого розбишаки на слухняного та чемного собаку – величезний. Як обирати, на які критерії спиратися, вирішувати Вам, а ми звернемо увагу на кілька параметрів, які вважаємо дійсно важливими.

 

  1. Назва.

Виходячи із попереднього тексту, нам вже відомо, що професії пов’язані із поведінкою, вихованням, дресируванням собак є різні, і можуть називатися по-різному. Варто вдивлятися глибше у суть кожної пропозиції, щоб не бути ошуканими на березі яскравою назвою чи терміном.

 

  1. Офіційно підтверджені досягнень.

Мова йде як про власні досягнення кінолога зі своїми собаками, так і досягнення його учнів.

Так, наприклад, усі інструктори-кінологи нашого клубу пройшли навчання та мають посвідчення спеціалістів Кінологічної Спілки України (яка є членом міжнародної кінологічної організації Fédération Cynologique Internationale аббр. FCI), щороку проходять переатестацію, підтверджуючи, розширюючи або підвищуючи кваліфікацію. Спортивні досягнення тренерів та учнів клубу також підтверджуються регулярною участю та перемогами у змаганнях з національних та міжнародних нормативів спортивного дресирування, таких як ЗКД, СК, BH/VT, IBGH, Mondioring.

 

Якщо ваш інструктор займається професійним спортом з чотирилапим, подивіться відео і результати його виступів, як часто та з якою успішністю він виходить на старти, і взагалі, що його цікавить. Вид спорту, в якому виступає пара, також повинен мати велике значення для вас при виборі кінолога.

 

Зверніть увагу, що хоча поведінка собаки обраного вами фахівця – показовий критерій його професіоналізму, не забувайте, що перш за все тварина – жива істота і має право на помилку, поганий настрій і не налаштованість на роботу. Розглядайте усе у контексті ситуації, і краще звертайте увагу, як господар відреагував на помилку свого підопічного.

 

  1. Методи, якими працює кінолог.

В роботі з собаками існує досить багато методів. Найпопулярніші з них:

Смакозаохочувальний метод – полягає в тому, що ми спонукаємо та підкріплюємо навичку смаколиками. В нього входить і харчовий метод – різниця тільки в тому, що як заохочення ми використовуємо всю денну норму їжі, замість ласощів.

 

Механічний метод – формування навичок відбувається виключно через примус собаки виконати команду за допомогою заподіяння неприємних відчуттів, натискання, або ривків повідцем. Для підкріплення поведінки просто припиняють дискомфортні дії з боку провідника та використовують похвалу голосом.

 

Контрастний метод – симбіоз двох попередніх методів. Собаку спонукають виконати команду за допомогою механіки, а підкріплюють поведінку смаколиками.

 

Наслідувальний метод – побудований на здатності і бажанні собаки повторювати поведінку за старшими і більш досвідченими псами. Зазвичай використовують в комплексі з іншими методами.

 

Ігровий метод – в якості стимулу до навчання і демонстрування собакою навичок, використовують вроджений інстинкт переслідування здобичі, підкріпленням виступає іграшка, яку собака отримує після виконання вправи.

 

Метод оперативного навчання – метод, де тварині надають повну свободу дій і підкріплюють тільки потрібні за допомогою звукових маркерів.

 

Як бачимо, техніки навчання собак різноманітні, і кожний з представлених методів має свої плюси та мінуси, тому, гарному спеціалісту потрібно вміти правильно їх використовувати і за потреби комбінувати, беручи до уваги кожний окремий випадок.

 

Однак, одна справа розуміти предмет, а інша – вміти логічно пояснити усі причинно-наслідкові зв‘язки, просто і зрозуміло донести інформацію, навчити робити власними силами.

 

  1. Відгуки.

Відгуки допоможуть зрозуміти, чи підходять вам методи, якими працює фахівець, його формат занять, та загалом, як оцінюють його роботу власники собак, які вже мали змогу побувати на заняттях. Якщо вам рекомендують кінолога собачники на вулиці, обов‘язково зверніть увагу на те, як вони взаємодіють зі своїми вихованцями, і яких результатів досягли.

Навіть якщо ви натрапили на негативні відгуки про обраного вами кінолога, не спішіть ставити хрест на ньому. Пам‘ятайте, усім не догодиш. Подивіться, який відсоток негативних відгуків у порівнянні з позитивними і їх «об‘єктивність», а також, зверніть увагу, як фахівець відреагував на ситуацію, і який вихід запропонував.

 

  1. Ваш особистий комфорт.

Яким би видатним і талановитим або навпаки молодим і «зеленим» не був обраний вами спеціаліст, вам повинно бути комфортно спілкуватися з людиною, а у поведінці собаки мають ставатися помітні зміни. Саме ті, яких ви очікуєте.

Leave your comment